Укр Eng
На цей день подій не заплановано Січень Січня Лютий Лютого Березень Березня Квітень Квітня Травень Травня Червень Червня Липень Липня Серпень Серпня Вересень Вересня Жовтень Жовтня Листопад Листопада Грудень Грудня

З 29 квітня по 3 травня 2024 року у м. Женева (Швейцарія) проходить 32-а сесія Комітету ВОІВ з розвитку та інтелектуальної власності (CDIP).

Україну представляють:

  • Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України;
  • Андрій Анісімов, начальник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України;
  • Богдан Падучак, перший заступник директора Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс / УКРНОІВІ).

У рамках роботи цієї сесії CDIP перший заступник директора УКРНОІВІ Богдан Падучак виконує функції координатора регіональної групи Центральної Європи та Балтії (CEBS*), оголошуючи заяви від імені групи з усіх питань порядку денного засідання CDIP, а також представляючи групу в обговореннях (включаючи неформальні зустрічі) під час засідання з іншими координатами регіональних груп ВОІВ та із Секретаріатом ВОІВ.

Україна вперше здійснює таку роль з моменту набуття повноправного членства в регіональній групі CEBS з 14 березня 2022 року.

Поточна робота Комітету має важливе значення для подальшої роботи ВОІВ. CDIP є платформою для дискусій з мандатом досліджувати розвиток системи ІВ через інновації та творчість.

Предметом обговорення стали:

  • зв’язок між інтелектуальною власністю та Цілями сталого розвитку,
  • проєкти на виконання Порядку денного ВОІВ з розвитку,
  • питання функціонування офісів інтелектуальної власності в умовах кризи.

Засудження російської агресивної війни проти України

Генеральний директор ВОІВ Дарен Танг у своєму вітальному слові наголосив на важливості й нерозривному зв’язку інновацій та інтелектуальної власності, їх взаємозалежності та необхідності для розвитку сталого майбутнього, а CDIP охарактеризував як майданчик для імплементації 45-ти Цілей сталого розвитку.

Від імені України із вступною заявою виступив Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України, й акцентував:

«Загрози глобальній безпеці, продовольству, енергетиці, екології та навіть ядерна криза, що виникла невдовзі після початку війни російської федерації проти України, надають абсолютно нового значення цінностям сталого розвитку». 

Богдан Падучак та Віталій Кіндратів

Заяву України підтримали представники делегацій Молдови (від імені Регіональної групи CEBS), Нідерландів (від імені Регіональної групи Б, розвинених країн), Бельгії (від імені Європейського Союзу) та Сполучених Штатів Америки, які закликали росію припинити військову агресію та дотримуватись принципів та Статуту ООН, а також підтримали Секретаріат ВОІВ у його заходах з підтримки України, її системи інтелектуальної власності, інноваційного та креативного секторів.

    

.   

Звіт щодо виконання Порядку денного у сфері розвитку

Під час роботи сесії Генеральний директор ВОІВ Дарен Танг презентував Звіт щодо виконання Порядку денного у сфері розвитку (документ CDIP/32/2), у якому викладено розширений огляд діяльності секторів ВОІВ і офісу Генерального директора, спрямованої на забезпечення ефективного використання ІВ як інструменту розвитку.

Дарен Танг

Заступник директора українського IP офісу Богдан Падучак у своєму зверненні подякував Дарену Тангу за ініціативи, спрямовані на збалансований розвиток глобальної інноваційної екосистеми та розуміння викликів, які стоять безпосередньо перед інноваційним та креативним секторами й системою інтелектуальної власності України, та зазначив про наявні позитивні результати й прогрес спільних проєктів задля розвитку:

«Україні пощастило брати участь у багатьох проєктах Порядку денного в галузі розвитку. За звітний період ми завершили багаторічну програму підготовки тренерів для Національного навчального центру ІВ (IP Academy), взяли участь у багатьох проєктах Відділу країн з перехідною та розвиненою економікою (TDC), приєдналися до ініціативи WIPO-Lex Judgments та посилили співпрацю з Судовим Інститутом ВОІВ, змогли запровадити широкий спектр механізмів для посилення захисту прав ІВ в національному законодавстві, зокрема в рамках ініціативи WIPO ALERT.

Ми також раді бути залученими до крос-регіональних проєктів, зокрема тренінгу з розбудови потенціалу для експертів з торговельних марок та патентів і проєкту «Обмін досвідом з управління ІВ у технопарках». Значні позитивні результати їх реалізації спонукають нас заохочувати вас до їх продовження та розширення».

Дарен Танг у відповідь подякував Україні за конструктивний діалог та співпрацю, а також за залучення до обміну досвідом в рамках крос-регіональних проєктів, вітаючи цей прогрес та запевнивши в подальшій підтримці.

Також у фокусі уваги міжнародної спільноти була тема «Жінки та IP». Зокрема презентовано звіт щодо прогресу реалізації відповідного проєкту (документ CDIP/32/4). Йдеться про ініціативи, спрямовані на підтримку жінок-винахідниць та інноноваторок стосовно використання, управління своїми правами інтелектуальної власності, поширення знань у сфері ІР. Держави-члени підтримали необхідність подальшої роботи над проєктом.

Порядком денним 32-ї сесії CDIP передбачено обговорення пропозиції проєкту, поданого Великою Британію «Зміцнення потенціалу національних офісів інтелектуальної власності в умовах кризи» (документ CDIP/32/6), який передбачає заходи з управління кризовими ситуаціями для офісів ІВ. Для України в умовах війни та задля подолання її негативних наслідків відповідна ініціатива може стати інструментом підтримки та допомоги від міжнародної спільноти.

*Довідково:

До регіональної групи CEBS входять 19 країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія та Чорногорія.

 

Читайте також:

Пропонуємо ознайомитись з найважливішими подіями в українській сфері інтелектуальної власності за місяць за допомогою нашого традиційного IP дайджеста.

Квітень – місяць, коли весь IP світ відзначає Міжнародний день інтелектуальної власності (26 квітня). В Україні цьогоріч був не тільки World IP Day, а цілий тиждень, що пройшов під гаслом ІВ та інновацій, – IP Week 2024, який організувала та провела команда IP офісу за підтримки Міністерства економіки України.

Але крім різноманітних заходів у межах цього Тижня, у квітні було багато й інших подій, пов’язаних з інтелектуальною власністю: нові проєкти, зустрічі, призначення, презентації, участі у важливих заходах…

Якщо ви щось пропустили, можете ознайомитись з головними подіями квітня в нашому IP дайджесті.

 

⚪  Патентні повірені та IP медіація: відбулось ІІ засідання Дискусійного клубу Центру медіації IP офісу

⚪  IP офіс опублікував аналітичний звіт із показниками діяльності у IP сфері за підсумками 2023 року

⚪  Представники Мінекономіки та ІР офісу взяли участь у переговорах щодо перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

⚪  Любов Майданик призначено заступницею директора ІР офісу: основні цілі та пріоритети на посаді

⚪  Представники ІР офісу взяли участь у засіданні 45 сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав 

⚪  Як буде працювати український IP офіс найближчі 5 років: Стратегічний план розвитку УКРНОІВІ 2024-2028

⚪  National IP&Innovations Hub розробив інтерактивні дашборди розвитку IP та інновацій в Україні

⚪  Запуск роботи ІР суду є одним із шляхів для захисту інвестицій – Олена Орлюк взяла участь у заході Мін’юсту Британії

⚪  В Україні пройшов IP Week 2024, присвячений Цілям сталого розвитку ООН в умовах війни

⚪  ІР офіс розробив регіональні інтерактивні мапи надходження заявок та реєстрації об’єктів промислової власності

 

Читайте також:

Захист культурної спадщини України, розвиток креативних та культурних індустрій, цифровізація та міжнародні проєкти. На цих напрямах зосередять спільну роботу ІР офіс на Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП).

Відповідний меморандум про співпрацю підписали т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв та очільниця IP офісу Олена Орлюк.

Спільна робота допоможе українському креатору не лише вдома, а й з виходом на європейські ринки, – зазначила, окреслюючи пріоритетні напрями співробітництва Олена Орлюк:

“Наша співпраця з МКІП зосередиться, перш за все, на:

  • створенні кейсів та роз’яснень для креаторів щодо дотримання авторських та суміжних прав,
  • популяризації сфери інтелектуальної власності,
  • підтримці українських авторів при виході на європейські ринки,
  • спільних проєктах у галузі культурної спадщини.

Українці – креативна нація, але їм треба допомогти навчитись захищати і комерціалізовувати свої ідеї”.

На важливості монетизації культурних послуг наголосив і Ростислав Карандєєв. За словами т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики, зараз усі зацікавлені, щоб творча складова під час виробництва тих чи інших товарів і послуг загального економічного призначення зростала.

Ростислав Карандєєв

Ключові положення Меморандуму

Документ, зокрема, передбачає:

  • спільні проєкти з розвитку креативних і культурних індустрій в Україні,
     
  • консультації щодо охорони і захисту прав інтелектуальної власності та аспектів збереження культурної спадщини України, розвитку креативних і культурних індустрій в Україні,
     
  • просвітницькі програми для підвищення рівня знань населення,
     
  • розробку взаємними зусиллями рекомендацій, документів та інших матеріалів щодо дотримання прав інтелектуальної власності в культурних і креативних індустріях України,
     
  • спільні заходи у сфері збереження культурної спадщини України та розвитку креативних і культурних індустрій,
     
  • об'єднання зусиль стосовно розробки рекомендацій із вдосконалення законодавства України в частині розвитку креативних і культурних індустрій і збереження культурної спадщини в Україні,
     
  • міжнародну співпрацю.

    

Команди IP офісу і Міністерства культури та інформаційної політики

.   

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України.

 

Читайте також:

Інтерактивна мапа – це інноваційний вебресурс, користувачі якого можуть переглядати просторові дані за допомогою звичайного браузера.

У розроблених ІР офісом регіональних інтерактивних мапах можна ознайомитися з поквартальною статистичною інформацією щодо:

  • надходження заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки,
  • реєстрацій цих об’єктів промислової власності в регіональному розподілі за п’ятирічний період (2019-2023).

Регіональні інтерактивні мапи можуть бути використані широким колом стейкхолдерів, яким цікаві не лише окремі цифри, а й те, як вони демонструють зміни в реальному часі та надають важливу інформацію для аналізу, порівняння та прийняття рішень.

 

Читайте також:

Які переваги має медіація у вирішенні спорів та як цей інструмент застосувати на практиці?

Ці теми обговорювали під час майстер-класу “Медіація як альтернативний спосіб вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності”, який провели для студентів Київського університету ринкових відносин.

Захід організували за участі представниць Центру медіації та посередництва ІР офісу Ауріки Грибовської та Алли Чайки.

Спершу про позасудові способи вирішення спорів розповіла завідувачка кафедри права Київського університету ринкових відносин, к.ю.н., доцент Надія Загрішева.

А переваги безпосередньо медіації деталізувала Ауріка Грибовська, начальниця Центру медіації та посередництва.

Також представниці ІР офісу поділились практичними кейсами. А студенти мали змогу запропонувати варіанти вирішення конфліктної ситуації за допомогою медіації, що дозволило їм краще зрозуміти практичне застосування даного методу вирішення спорів.

Детальніше про медіацію у сфері інтелектуальної власності та функціонування Центру - в презентації:

Ауріка Грибовська, Надія Загрішева, Алла Чайка

 

Читайте також:

Основні аспекти концепції проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності продовжили обговорювати під час третьої сесії заходів до World IP Day (26 квітня) в межах Українського тижня ІВ (IP Week 2024), який провела команда IP офісу за підтримки Міністерства економіки України. 

Модератором сесії виступив радник директора ІР офісу Микола Потоцький.

  • Судова тріада: основні інструменти захисту IP прав

Про ключові елементи стратегії в аспекті захисту прав інтелектуальної власності розповів Владислав Білоцький, заступник директора ІР офісу:

“Від створення ефективної моделі захисту інтелектуальної власності залежить міцність фундаменту інноваційної моделі розвитку України. Інвестори, які прийдуть після нашої перемоги, мають бути впевнені, що їх права будуть належним чином захищені.

Є три основні інструменти захисту прав інтелектуальної власності: адміністративний механізм (розгляд в Апеляційній палаті), судовий та позасудовий (медіація). Стратегічною ціллю діяльності ІР офісу у сфері судового захисту прав інтелектуальної власності є забезпечення своєчасного та ефективного представництва інтересів у судових органах України. Ми почали цифровізацію судових процесів - і це дало нам деякі переваги”.

Владислав Білоцький

Також серед стратегічних цілей - посилення моніторингу та захисту від контрафактної й піратської продукції. На цьому, зокрема, буде зосереджена робота Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу.

Більше про інструменти захисту, які пропонує ІР офіс, та цифрові рішення — у презентації:

презентація

  • Розбудова інноваційної економіки 

Про аспекти розбудови інноваційної економіки, які будуть відображені в Національній IP стратегії, говорив Андрій Омельченко,  експерт WIPO, завідувач кафедри приватного права ННІ “Юридичний інститут” КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, професор, д.ю.н.:

Згідно із законом, одним з видів інвестицій є майнові права інтелектуальної власності. Для інвестиційної діяльності актуальною є проблема ефективної комерціалізації, впровадження в цивільний оборот обʼєктів ІВ на всіх етапах процесу. А саме: ідентифікація обʼєкта, його оцінка і можливість використання цього активу як застави, що надасть можливість розвивати ті чи інші види фінансових послуг. Це питання страхування обʼєктів ІВ, оподаткування, стандартизація та уніфікація оцінки. Тому інноваційний напрям є унікальним і з точки зору вдосконалення законодавства, і практики в цій сфері”.

Андрій Омельченко

Про комерціалізацію обʼєктів інтелектуальної власності і те, як ці питання мають бути відображені в Нацстратегії, розповіла Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу:

Ми всі знаємо, наскільки ця сфера була складною і довго була в нас не на часі. Тож в програмному документі ми намагалися врахувати усі проблеми. Стосовно державного регулювання ми вбачаємо такі цілі:

  • гармонізація українського законодавства з європейським для розподілу майнових прав,
  • розробка індексу потенціалу інтелектуальної власності для інноваційного розвитку регіонів,
  • незарегульована та зрозуміла процедура комерціалізації прав на обʼєкти ІВ та трансферу технології,
  • ефективне державне та приватне партнерство.

Наша національна екосистема має забезпечувати комерціалізацію обʼєктів ІВ, трансферу технологій і створенню інноваційної продукції”.

Ольга Кронда

Більше матеріалів - у презентації:

презентація

  • Освіта та науковий потенціал для сфери інтелектуальної власності

Питання освіти і науки, ключові проблеми у IP сфері та можливі шляхи їх вирішення окреслив Анатолій Кодинець, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, професор, д.ю.н.:

Базою для формування фахівців для сфери ІВ має бути освіта. І ми, як спеціалісти, це розуміємо. Однак маємо констатувати, що ті події, що відбуваються в Україні, вплинули на формування фахівців у сфері.

Анатолій Кодинець

Варто наголосити, що загальні засади розуміння дотримання прав ІВ мають бути ще на рівні шкільної освіти, адже вже тоді учень стикається з використанням певних ресурсів, доступом до інтернету. Тобто ми говоримо про стратегію культури виховання поваги до ІВ. Має бути істотно переглянута й підготовка фахівців у ЗВО. Адже наразі в Україні відсутня освіта з ІВ в комплексному розрізі, як це було раніше, коли були специфічні категорії. Також припинено викладання основ ІВ на всіх спеціалізаціях у ЗВО, хоча така практика за десятиріччя довела якісні результати. Натомість нині ІВ майже не виклажається навіть на технічних та природничих спеціальностях. Впровадження ЄДКІ в магістратурі по праву, в якому не враховуються особливості ІР права, також нівелює зацікавленість у набутті знань з ІВ. Відтак, виникає велика проблема з підготовкою майбутніх спеціалістів для сфери в цілому ”.

Детальніше - у презентації: 

презентація

Підбиваючи підсумки сесії, очільниця ІР офісу Олена Орлюк наголосила, що викликів і проблем для галузі ІВ чимало, але є можливості та бажання працювати над їх подоланням:

“Ми говоримо поки про загальну ідентифікацію проблем. На жаль, вони не нові зовсім, робота над їх вирішенням майже не рухається всі ці роки, а по багатьох напрямах навіть ситуація ускладнюється. Особливо це стосується освіти. Можливо, в межах цієї Стратегії ми зможемо зрушити з місця проблему підготовки фахівців - і нас нарешті почують. 

Ми розуміємо, що маємо ставити для себе реальні плани. Якісь питання зможемо розвʼязати в найближчі пʼять-шість років, якісь не зможемо. Однак я сподіваюсь, що всі напрацьовані матеріали будуть втілені в конкретні кейси, рухи, рекомендації та зміни до законодавства”.

Олена Орлюк

Фото: Юрій Бєлах

 

Читайте також інші новини IP Week 2024:

Сьогодні велика кількість українських компаній розробляє сучасні технологічні рішення у найважливіших галузях, таких як DefenseTech, MedTech, ІТ, штучний інтелект. Завдяки цьому вони роблять свій внесок у світовий інноваційний технологічний розвиток, а також посилюють обороноздатність нашої країни та її економіку в умовах війни, надаючи пріоритет збереженню життя наших військових та мінімізації шкоди для цивільних і інфраструктури. І ці технологічні розробки потребують надійного захисту.

На цьому наголосила очільниця українського ІР офісу Олена Орлюк під час виступу на круглому столі, організованому Міністерством юстиції Великої Британії та Британським інститутом міжнародного та порівняльного права (British Institute for International and Comparative Law, BIICL) 24 квітня 2024 року. Захід був присвячений питанням розблокування інвестицій в Україну, зокрема шляхом вдосконалення механізмів вирішення спорів для заохочення, підтримки та захисту комерційних інвестицій.

Директорка ІР офісу долучилася в онлайн форматі до дискусії, присвяченої великим ідеям та потенційним рішенням для України. До цієї дискусії долучились:

  • Лорд Томас (Lord Thomas of Cwmgied), колишній Лорд - головний суддя Англії та Уельсу, президент Катарського міжнародного суду,
  • Сергій Іонушас, народний депутат України,
  • партнери міжнародних юридичних компаній та інші спікери.

Олена Орлюк наголосила на тому, що розвиток інноваційної екосистеми в Україні також має ключове значення в контексті європейської інтеграції нашої держави. У листопаді 2023 року Єврокомісія у своєму звіті відзначила значний прогрес України у реалізації необхідних кроків на шляху до членства в ЄС і зазначила низку рекомендацій, які необхідно виконати. Серед них – запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР суд), який був формально створений у 2017 році, проте так і не почав функціонувати. На необхідності запуску в Україні ІР суду також акцентують увагу й американські партнери.

Але поки українське суспільство чекає на старт роботи спеціалізованого суду, ІР офіс працює над перезапуском адміністративного механізму захисту (який забезпечуватиме Апеляційна палата ІР офісу), а також розвитком ІР медіації. Для цього на базі ІР офісу запущений Центр медіації та посередництва.

“Надійна система захисту прав інтелектуальної власності має вирішальне значення для розвитку інноваційних секторів економіки, інвестиційної привабливості та економічного зростання. Тому ІР офіс максимально підтримує якнайшвидше створення в Україні ІР суду та докладає до цього активних зусиль”, - зазначила Олена Орлюк.

Очільниця IP офісу переконана, що запровадження в Україні спеціалізованого судочинства у сфері ІР стане позитивним сигналом для інвесторів та залучення іноземних комерційних інвестицій.

 

Читайте також:

У межах Дня IP&Innovations Hub, який пройшов під час Українського тижня інтелектуальної власності (IP Week 2024), відбулися дискусійні панелі. Учасники обговорили практичні аспекти діяльності, розвиток інноваційної інфраструктури, поділилися практичними кейсами та порадами, які стануть корисними для IP спільноти.

Дискусія 1. Щодо перспектив розвитку регіональних хабів

Модератором першої дискусійної панелі - “Регіональні інноваційні хаби: перспективи розвитку” - виступила Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу.

Вона акцентувала увагу присутніх на ролі регіональних хабів як осередків партнерства держави, бізнесу та науковців. А також підкреслила важливість системного підходу задля того, аби ця роль була ефективною та максимально корисною для розбудови інноваційної екосистеми.

“Інноваційні хаби - це елементи інноваційної інфраструктури, задача яких кластерно об’єднати всіх необхідних партнерів на рівні регіону. Це відкриває величезне коло можливостей для співпраці та розвитку. У свою чергу такі об’єднані учасники, до яких входять різноманітні державні, академічні та приватні партнери, стимулюють регіональне зростання”, - зазначила Ольга Кронда.

Ольга Кузьменко та Ольга Кронда

Про готовність бізнесу працювати спільно з державою та науковими установами розповіла Ольга Кузьменко, директорка департаменту досліджень та розробок технологій, компанії KNESS:

“Дуже важливо, аби голос бізнесу чули, адже саме бізнес є тією сферою, де у підсумку застосовують інновації, де є гроші та вплив на економіку країни”.

Відеотрансляцію заходів Дня IP&Innovations Hub дивіться на ютуб-каналі IP офісу:

Про те, як практично реалізувати ідеї, розповіла Тетяна Булана, доцентка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії НТУ “Дніпровська політехніка”. Вона акцентувала на тому, що найперше і найважливіше - розпочати із прокачки підприємницького мислення серед університетської спільноти:

“Важливо наголошувати, що з університету можна вийти не лише з дипломом, а і з власним стартапом. І це буде нашою спільною мрією”.

Тетяна Булана

Ксенія Семенова, виконуюча обов’язків ректора Національного авіаційного університету підкреслила важливість розвитку культури інтелектуальної власності в Україні задля розбудови конкурентоспроможної держави:

“Це важливо для побудови спільного простору інновацій із ЄС та іншими країнами. Ми не маємо бути просто джерелом мізків. Наші західні партнери мають купувати не наших людей, а продукти їхньої інтелектуальної діяльності”.

Ксенія Семенова

Дискусія 2. Щодо можливостей залучення фінансування

Модератором другої дискусійної панелі - “Можливості залучення фінансування через National IP&Innovations Hub” - виступила Галина Штогрин, начальниця відділу координації грантової діяльності ІР офісу. Вона акцентувала увагу на важливості залучення інвестицій, задля перетворення ідеї в інноваційний продукт та подальшої успішної реалізації проєкту.

Галина Штогрин

Оксана Бережна, генеральна директорка директорату інновацій та звʼязків науки з реальним сектором економіки МОН України, національний координатор COST, розповіла про можливості фінансування:

“COST - це програма науково-технічного співробітництва Європейського Союзу. З 2022-го року Україна стала повноправним членом програми, що дає нам можливість використовувати всі інструменти на рівні з країнами ЄС, робити спільні проєкти з іншими країнами та створювати консорціуми. Ми спостерігаємо позитивну динаміку залученості українських представників у програму (44% станом на кінець минулого року), наші дослідники активно співпрацюють з науковцями та інноваторами ЄС”.

Оксана Бережна

Ігор Таранов, керівник “Офісу Горизонт Європа в Україні” Національного фонду досліджень України, сконцентрувався у своєму виступі на тому, які можливості для розвитку інноваційного середовища може надати їхня програма, що триває у 2021-2027 роках:

“За період функціонування програми “Горизонт Європа” ми вже отримали в якості фінансування понад 36 млн євро. А середній відсоток успішності поданих заявок українськими організаціями дещо перевищує середній відсоток усіх учасників програми. Ми вважаємо це досить успішним показником”.

На важливості бути готовими та відповідати критеріям для залучення великого фінансування та міжнародних інвестицій у своєму виступі зосередився Кирило-Ігнатій Пільчук, керуючий партнер MajorKey Investment Group, співзасновник Investman Ukraine, експерт в сфері Strategies, Business Development, Crisis-management:

“Коли йдеться про те, щоб залучити фінансування від $100 тис до $100 млн, має бути готова відповідна інфраструктура та всі стейкхолдери, включаючи державу. Готовими мають бути також інструменти, які дозволять інновації не лише бути впровадженими у бізнес, а й працювати на міжнародному рівні”.

Ігор Таранов та Кирило-Ігнатій Пільчук

Фото: Ілля Носик

 

Читайте також інші новини IP Week 2004:

Популярне на сайті

Реквізити рахунків УКРНОІВІ

До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716. 

Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:

Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».

З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).

Корисно знати

До уваги заявників

На запити заявників до НОІВ оприлюднюємо статут УКРНОІВІ та витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій. Також інформуємо, що 05.12.2022 код неприбутковості було змінено.

Під час World IP Day презентовано концепцію проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності.

Детальніше >>

ПОКАЗНИКИ

Березень 2023 Березень 2024

Винаходи

278
184

Корисні моделі

292
293

Промислові зразки

95
76

Торговельні марки

2557
2628

Усього надійшло

3222
3181
ПН
ВТ
СР
ЧТ
ПТ
СБ
НД
25
26
27
28
29
30
1
2
3
4
5
Календар

30

Квітня , 2024

На цей день подій не заплановано

Всі події