Незважаючи на повномасштабну війну, Україна продовжує змістовну співпрацю зі Сполученими Штатами для вирішення найбільших порушень у сфері IP захисту. Про цей йдеться у "Спеціальній доповіді 301" Офісу торговельного представника США (USTR). 

У звіті висвітлюється прогрес, досягнутий країнами-торговими партнерами у вирішенні проблем інтелектуальної власності, які викликали занепокоєння Сполучених Штатів. Щодо України такими проблемами залишаються:

• адміністрування систем організацій колективного управління, які забезпечують збір і розподіл авторських винагород серед правовласників;
• використання державними установами неліцензійного програмного забезпечення;
• впровадження ефективних засобів боротьби з порушенням авторського права в інтернеті.

І хоча через повномасштабе вторгненням рф в Україну огляд і оцінювання ситуації в нашій державі призупинено, USTR відзначив прогрес у міжнародній співпраці в IP сфері, зокрема в межах засідань Українсько-американської ради з торгівлі та інвестицій, на якій в листопаді 2023 року обговорювались зусилля України, спрямовані на розвиток міцного IP середовища.

Також у звіті позитивно відзначено заходи щодо боротьби з несанкціонованим записом фільмів в кінотеатрах (камкординг). Зокрема, Сполучені Штати закликали країни ухвалити закони та правозастосовні практики, спрямовані на запобігання камкордингу за прикладом України.

Довідково:

"Спеціальна доповідь 301" — щорічний огляд глобального стану охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Її готує Офіс торговельного представника США (USTR). Звіт стосується понад 100 торгових партнерів Сполучених Штатів.

Читайте також:

• Україна вперше виконує функції координатора регіональної групи CEBS під час роботи Комітетів ВОІВ
• ВОІВ підтримує Україну у розробці Національної стратегії інтелектуальної власності: підсумки сесії “IP Strategy: WIPO for Ukraine”

З 29 квітня по 3 травня 2024 року у м. Женева (Швейцарія) проходить 32-а сесія Комітету ВОІВ з розвитку та інтелектуальної власності (CDIP).

Україну представляють:

• Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України;
• Андрій Анісімов, начальник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України;
• Богдан Падучак, перший заступник директора Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс / УКРНОІВІ).

У рамках роботи цієї сесії CDIP перший заступник директора УКРНОІВІ Богдан Падучак виконує функції координатора регіональної групи Центральної Європи та Балтії (CEBS*), оголошуючи заяви від імені групи з усіх питань порядку денного засідання CDIP, а також представляючи групу в обговореннях (включаючи неформальні зустрічі) під час засідання з іншими координатами регіональних груп ВОІВ та із Секретаріатом ВОІВ.

Україна вперше здійснює таку роль з моменту набуття повноправного членства в регіональній групі CEBS з 14 березня 2022 року.

Поточна робота Комітету має важливе значення для подальшої роботи ВОІВ. CDIP є платформою для дискусій з мандатом досліджувати розвиток системи ІВ через інновації та творчість.

Предметом обговорення стали:

• зв’язок між інтелектуальною власністю та Цілями сталого розвитку,
• проєкти на виконання Порядку денного ВОІВ з розвитку,
• питання функціонування офісів інтелектуальної власності в умовах кризи.

Засудження російської агресивної війни проти України

Генеральний директор ВОІВ Дарен Танг у своєму вітальному слові наголосив на важливості й нерозривному зв’язку інновацій та інтелектуальної власності, їх взаємозалежності та необхідності для розвитку сталого майбутнього, а CDIP охарактеризував як майданчик для імплементації 45-ти Цілей сталого розвитку.

Від імені України із вступною заявою виступив Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України, й акцентував:

«Загрози глобальній безпеці, продовольству, енергетиці, екології та навіть ядерна криза, що виникла невдовзі після початку війни російської федерації проти України, надають абсолютно нового значення цінностям сталого розвитку». 

Богдан Падучак та Віталій Кіндратів

Заяву України підтримали представники делегацій Молдови (від імені Регіональної групи CEBS), Нідерландів (від імені Регіональної групи Б, розвинених країн), Бельгії (від імені Європейського Союзу) та Сполучених Штатів Америки, які закликали росію припинити військову агресію та дотримуватись принципів та Статуту ООН, а також підтримали Секретаріат ВОІВ у його заходах з підтримки України, її системи інтелектуальної власності, інноваційного та креативного секторів.

.   

Звіт щодо виконання Порядку денного у сфері розвитку

Під час роботи сесії Генеральний директор ВОІВ Дарен Танг презентував Звіт щодо виконання Порядку денного у сфері розвитку (документ CDIP/32/2), у якому викладено розширений огляд діяльності секторів ВОІВ і офісу Генерального директора, спрямованої на забезпечення ефективного використання ІВ як інструменту розвитку.

Дарен Танг

Заступник директора українського IP офісу Богдан Падучак у своєму зверненні подякував Дарену Тангу за ініціативи, спрямовані на збалансований розвиток глобальної інноваційної екосистеми та розуміння викликів, які стоять безпосередньо перед інноваційним та креативним секторами й системою інтелектуальної власності України, та зазначив про наявні позитивні результати й прогрес спільних проєктів задля розвитку:

«Україні пощастило брати участь у багатьох проєктах Порядку денного в галузі розвитку. За звітний період ми завершили багаторічну програму підготовки тренерів для Національного навчального центру ІВ (IP Academy), взяли участь у багатьох проєктах Відділу країн з перехідною та розвиненою економікою (TDC), приєдналися до ініціативи WIPO-Lex Judgments та посилили співпрацю з Судовим Інститутом ВОІВ, змогли запровадити широкий спектр механізмів для посилення захисту прав ІВ в національному законодавстві, зокрема в рамках ініціативи WIPO ALERT.

Ми також раді бути залученими до крос-регіональних проєктів, зокрема тренінгу з розбудови потенціалу для експертів з торговельних марок та патентів і проєкту «Обмін досвідом з управління ІВ у технопарках». Значні позитивні результати їх реалізації спонукають нас заохочувати вас до їх продовження та розширення».

Дарен Танг у відповідь подякував Україні за конструктивний діалог та співпрацю, а також за залучення до обміну досвідом в рамках крос-регіональних проєктів, вітаючи цей прогрес та запевнивши в подальшій підтримці.

Також у фокусі уваги міжнародної спільноти була тема «Жінки та IP». Зокрема презентовано звіт щодо прогресу реалізації відповідного проєкту (документ CDIP/32/4). Йдеться про ініціативи, спрямовані на підтримку жінок-винахідниць та інноноваторок стосовно використання, управління своїми правами інтелектуальної власності, поширення знань у сфері ІР. Держави-члени підтримали необхідність подальшої роботи над проєктом.

Порядком денним 32-ї сесії CDIP передбачено обговорення пропозиції проєкту, поданого Великою Британію «Зміцнення потенціалу національних офісів інтелектуальної власності в умовах кризи» (документ CDIP/32/6), який передбачає заходи з управління кризовими ситуаціями для офісів ІВ. Для України в умовах війни та задля подолання її негативних наслідків відповідна ініціатива може стати інструментом підтримки та допомоги від міжнародної спільноти.

*Довідково:

До регіональної групи CEBS входять 19 країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія та Чорногорія.

Читайте також:

• ВОІВ підтримує Україну у розробці Національної стратегії інтелектуальної власності: підсумки сесії “IP Strategy: WIPO for Ukraine”
• Представники ІР офісу беруть участь у засіданні 45 сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав 

Пропонуємо ознайомитись з найважливішими подіями в українській сфері інтелектуальної власності за місяць за допомогою нашого традиційного IP дайджеста.

Квітень – місяць, коли весь IP світ відзначає Міжнародний день інтелектуальної власності (26 квітня). В Україні цьогоріч був не тільки World IP Day, а цілий тиждень, що пройшов під гаслом ІВ та інновацій, – IP Week 2024, який організувала та провела команда IP офісу за підтримки Міністерства економіки України.

Але крім різноманітних заходів у межах цього Тижня, у квітні було багато й інших подій, пов’язаних з інтелектуальною власністю: нові проєкти, зустрічі, призначення, презентації, участі у важливих заходах…

Якщо ви щось пропустили, можете ознайомитись з головними подіями квітня в нашому IP дайджесті.

⚪  Патентні повірені та IP медіація: відбулось ІІ засідання Дискусійного клубу Центру медіації IP офісу

⚪  IP офіс опублікував аналітичний звіт із показниками діяльності у IP сфері за підсумками 2023 року

⚪  Представники Мінекономіки та ІР офісу взяли участь у переговорах щодо перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

⚪  Любов Майданик призначено заступницею директора ІР офісу: основні цілі та пріоритети на посаді

⚪  Представники ІР офісу взяли участь у засіданні 45 сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав 

⚪  Як буде працювати український IP офіс найближчі 5 років: Стратегічний план розвитку УКРНОІВІ 2024-2028

⚪  National IP&Innovations Hub розробив інтерактивні дашборди розвитку IP та інновацій в Україні

⚪  Запуск роботи ІР суду є одним із шляхів для захисту інвестицій – Олена Орлюк взяла участь у заході Мін’юсту Британії

⚪  В Україні пройшов IP Week 2024, присвячений Цілям сталого розвитку ООН в умовах війни

⚪  ІР офіс розробив регіональні інтерактивні мапи надходження заявок та реєстрації об’єктів промислової власності

Читайте також:

• Головні IP події березня: від положень про патентних повірених і Комісію “Україна” – до євроінтеграційного проєкту EU4IP
• Дайджест головних подій ІР сфери у 2023 році

Захист культурної спадщини України, розвиток креативних та культурних індустрій, цифровізація та міжнародні проєкти. На цих напрямах зосередять спільну роботу ІР офіс на Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП).

Відповідний меморандум про співпрацю підписали т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв та очільниця IP офісу Олена Орлюк.

Спільна робота допоможе українському креатору не лише вдома, а й з виходом на європейські ринки, – зазначила, окреслюючи пріоритетні напрями співробітництва Олена Орлюк:

“Наша співпраця з МКІП зосередиться, перш за все, на:

• створенні кейсів та роз’яснень для креаторів щодо дотримання авторських та суміжних прав,

• популяризації сфери інтелектуальної власності,

• підтримці українських авторів при виході на європейські ринки,

• спільних проєктах у галузі культурної спадщини.

Українці – креативна нація, але їм треба допомогти навчитись захищати і комерціалізовувати свої ідеї”.

На важливості монетизації культурних послуг наголосив і Ростислав Карандєєв. За словами т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики, зараз усі зацікавлені, щоб творча складова під час виробництва тих чи інших товарів і послуг загального економічного призначення зростала.

Ростислав Карандєєв

Ключові положення Меморандуму

Документ, зокрема, передбачає:

• спільні проєкти з розвитку креативних і культурних індустрій в Україні,
   
• консультації щодо охорони і захисту прав інтелектуальної власності та аспектів збереження культурної спадщини України, розвитку креативних і культурних індустрій в Україні,
   
• просвітницькі програми для підвищення рівня знань населення,
   
• розробку взаємними зусиллями рекомендацій, документів та інших матеріалів щодо дотримання прав інтелектуальної власності в культурних і креативних індустріях України,
   
• спільні заходи у сфері збереження культурної спадщини України та розвитку креативних і культурних індустрій,
   
• об'єднання зусиль стосовно розробки рекомендацій із вдосконалення законодавства України в частині розвитку креативних і культурних індустрій і збереження культурної спадщини в Україні,
   
• міжнародну співпрацю.

Команди IP офісу і Міністерства культури та інформаційної політики

.   

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України.

Читайте також:

• Під час World IP Day презентовано концепцію проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності
• Як захистити українську книгу: в межах IP Week відбувся круглий стіл щодо контрафакту у книговидавництві (відео)

Інтерактивна мапа – це інноваційний вебресурс, користувачі якого можуть переглядати просторові дані за допомогою звичайного браузера.

У розроблених ІР офісом регіональних інтерактивних мапах можна ознайомитися з поквартальною статистичною інформацією щодо:

• надходження заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки,
• реєстрацій цих об’єктів промислової власності в регіональному розподілі за п’ятирічний період (2019-2023).

Регіональні інтерактивні мапи можуть бути використані широким колом стейкхолдерів, яким цікаві не лише окремі цифри, а й те, як вони демонструють зміни в реальному часі та надають важливу інформацію для аналізу, порівняння та прийняття рішень.

Читайте також:

• На базі National IP&Innovations Hub розроблено інтерактивні дашборди розвитку IP та інновацій в Україні
• Інтелектуальна власність у цифрах: головні тенденції за рік
• Інформаційний дашборд: IP офіс презентує річні показники діяльності 

Які переваги має медіація у вирішенні спорів та як цей інструмент застосувати на практиці?

Ці теми обговорювали під час майстер-класу “Медіація як альтернативний спосіб вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності”, який провели для студентів Київського університету ринкових відносин.

Захід організували за участі представниць Центру медіації та посередництва ІР офісу Ауріки Грибовської та Алли Чайки.

Спершу про позасудові способи вирішення спорів розповіла завідувачка кафедри права Київського університету ринкових відносин, к.ю.н., доцент Надія Загрішева.

А переваги безпосередньо медіації деталізувала Ауріка Грибовська, начальниця Центру медіації та посередництва.

Також представниці ІР офісу поділились практичними кейсами. А студенти мали змогу запропонувати варіанти вирішення конфліктної ситуації за допомогою медіації, що дозволило їм краще зрозуміти практичне застосування даного методу вирішення спорів.

Детальніше про медіацію у сфері інтелектуальної власності та функціонування Центру - в презентації:

Ауріка Грибовська, Надія Загрішева, Алла Чайка

Читайте також:

• Патентні повірені та IP медіація: відбулось ІІ засідання Дискусійного клубу Центру медіації IP офісу
• Запровадження ІP медіації в Україні: відбулося перше засідання Дискусійного клубу Центру медіації та посередництва IP офісу

Основні аспекти концепції проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності продовжили обговорювати під час третьої сесії заходів до World IP Day (26 квітня) в межах Українського тижня ІВ (IP Week 2024), який провела команда IP офісу за підтримки Міністерства економіки України. 

Модератором сесії виступив радник директора ІР офісу Микола Потоцький.

• Судова тріада: основні інструменти захисту IP прав

Про ключові елементи стратегії в аспекті захисту прав інтелектуальної власності розповів Владислав Білоцький, заступник директора ІР офісу:

“Від створення ефективної моделі захисту інтелектуальної власності залежить міцність фундаменту інноваційної моделі розвитку України. Інвестори, які прийдуть після нашої перемоги, мають бути впевнені, що їх права будуть належним чином захищені.

Є три основні інструменти захисту прав інтелектуальної власності: адміністративний механізм (розгляд в Апеляційній палаті), судовий та позасудовий (медіація). Стратегічною ціллю діяльності ІР офісу у сфері судового захисту прав інтелектуальної власності є забезпечення своєчасного та ефективного представництва інтересів у судових органах України. Ми почали цифровізацію судових процесів - і це дало нам деякі переваги”.

Владислав Білоцький

Також серед стратегічних цілей - посилення моніторингу та захисту від контрафактної й піратської продукції. На цьому, зокрема, буде зосереджена робота Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу.

Більше про інструменти захисту, які пропонує ІР офіс, та цифрові рішення — у презентації:

• Розбудова інноваційної економіки 

Про аспекти розбудови інноваційної економіки, які будуть відображені в Національній IP стратегії, говорив Андрій Омельченко,  експерт WIPO, завідувач кафедри приватного права ННІ “Юридичний інститут” КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, професор, д.ю.н.:

“Згідно із законом, одним з видів інвестицій є майнові права інтелектуальної власності. Для інвестиційної діяльності актуальною є проблема ефективної комерціалізації, впровадження в цивільний оборот обʼєктів ІВ на всіх етапах процесу. А саме: ідентифікація обʼєкта, його оцінка і можливість використання цього активу як застави, що надасть можливість розвивати ті чи інші види фінансових послуг. Це питання страхування обʼєктів ІВ, оподаткування, стандартизація та уніфікація оцінки. Тому інноваційний напрям є унікальним і з точки зору вдосконалення законодавства, і практики в цій сфері”.

Андрій Омельченко

Про комерціалізацію обʼєктів інтелектуальної власності і те, як ці питання мають бути відображені в Нацстратегії, розповіла Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу:

“Ми всі знаємо, наскільки ця сфера була складною і довго була в нас не на часі. Тож в програмному документі ми намагалися врахувати усі проблеми. Стосовно державного регулювання ми вбачаємо такі цілі:

• гармонізація українського законодавства з європейським для розподілу майнових прав,

• розробка індексу потенціалу інтелектуальної власності для інноваційного розвитку регіонів,

• незарегульована та зрозуміла процедура комерціалізації прав на обʼєкти ІВ та трансферу технології,

• ефективне державне та приватне партнерство.

Наша національна екосистема має забезпечувати комерціалізацію обʼєктів ІВ, трансферу технологій і створенню інноваційної продукції”.

Ольга Кронда

Більше матеріалів - у презентації:

• Освіта та науковий потенціал для сфери інтелектуальної власності

Питання освіти і науки, ключові проблеми у IP сфері та можливі шляхи їх вирішення окреслив Анатолій Кодинець, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, професор, д.ю.н.:

“Базою для формування фахівців для сфери ІВ має бути освіта. І ми, як спеціалісти, це розуміємо. Однак маємо констатувати, що ті події, що відбуваються в Україні, вплинули на формування фахівців у сфері.

Анатолій Кодинець

Варто наголосити, що загальні засади розуміння дотримання прав ІВ мають бути ще на рівні шкільної освіти, адже вже тоді учень стикається з використанням певних ресурсів, доступом до інтернету. Тобто ми говоримо про стратегію культури виховання поваги до ІВ. Має бути істотно переглянута й підготовка фахівців у ЗВО. Адже наразі в Україні відсутня освіта з ІВ в комплексному розрізі, як це було раніше, коли були специфічні категорії. Також припинено викладання основ ІВ на всіх спеціалізаціях у ЗВО, хоча така практика за десятиріччя довела якісні результати. Натомість нині ІВ майже не виклажається навіть на технічних та природничих спеціальностях. Впровадження ЄДКІ в магістратурі по праву, в якому не враховуються особливості ІР права, також нівелює зацікавленість у набутті знань з ІВ. Відтак, виникає велика проблема з підготовкою майбутніх спеціалістів для сфери в цілому ”.

Детальніше - у презентації: 

Підбиваючи підсумки сесії, очільниця ІР офісу Олена Орлюк наголосила, що викликів і проблем для галузі ІВ чимало, але є можливості та бажання працювати над їх подоланням:

“Ми говоримо поки про загальну ідентифікацію проблем. На жаль, вони не нові зовсім, робота над їх вирішенням майже не рухається всі ці роки, а по багатьох напрямах навіть ситуація ускладнюється. Особливо це стосується освіти. Можливо, в межах цієї Стратегії ми зможемо зрушити з місця проблему підготовки фахівців - і нас нарешті почують. 

Ми розуміємо, що маємо ставити для себе реальні плани. Якісь питання зможемо розвʼязати в найближчі пʼять-шість років, якісь не зможемо. Однак я сподіваюсь, що всі напрацьовані матеріали будуть втілені в конкретні кейси, рухи, рекомендації та зміни до законодавства”.

Олена Орлюк

Фото: Юрій Бєлах

Читайте також інші новини IP Week 2024:

• Під час World IP Day презентовано концепцію проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності
• ВОІВ підтримує Україну у розробці Національної стратегії інтелектуальної власності: підсумки сесії “IP Strategy: WIPO for Ukraine”
• Як розвивати інноваційну інфраструктуру в Україні: дискусії у межах IP Week 2024 (відео)
• IP Week 2024: National IP&Innovations Hub презентував успішний досвід та нові можливості (відео)
• IP Week 2024: суди, адміністративний та позасудові способи захисту (відео)
• Моніторинг порушень і боротьба з контрафактом: День IP захисту під час IP Week (відео)
• Як захистити українську книгу: в межах IP Week відбувся круглий стіл щодо контрафакту у книговидавництві (відео)
• Як ідеї змінюють світ: урок IP Academy в межах IP Week про творчі екоініціативи
• Сталий розвиток, інтелектуальна власність та “зелене” майбутнє: стартував IP Week 2024 (відео)
• Тиждень інтелектуальної власності 2024: запрошуємо на серію заходів, присвячених IP та інноваціям

Сьогодні велика кількість українських компаній розробляє сучасні технологічні рішення у найважливіших галузях, таких як DefenseTech, MedTech, ІТ, штучний інтелект. Завдяки цьому вони роблять свій внесок у світовий інноваційний технологічний розвиток, а також посилюють обороноздатність нашої країни та її економіку в умовах війни, надаючи пріоритет збереженню життя наших військових та мінімізації шкоди для цивільних і інфраструктури. І ці технологічні розробки потребують надійного захисту.

На цьому наголосила очільниця українського ІР офісу Олена Орлюк під час виступу на круглому столі, організованому Міністерством юстиції Великої Британії та Британським інститутом міжнародного та порівняльного права (British Institute for International and Comparative Law, BIICL) 24 квітня 2024 року. Захід був присвячений питанням розблокування інвестицій в Україну, зокрема шляхом вдосконалення механізмів вирішення спорів для заохочення, підтримки та захисту комерційних інвестицій.

Директорка ІР офісу долучилася в онлайн форматі до дискусії, присвяченої великим ідеям та потенційним рішенням для України. До цієї дискусії долучились:

• Лорд Томас (Lord Thomas of Cwmgied), колишній Лорд - головний суддя Англії та Уельсу, президент Катарського міжнародного суду,
• Сергій Іонушас, народний депутат України,
• партнери міжнародних юридичних компаній та інші спікери.

Олена Орлюк наголосила на тому, що розвиток інноваційної екосистеми в Україні також має ключове значення в контексті європейської інтеграції нашої держави. У листопаді 2023 року Єврокомісія у своєму звіті відзначила значний прогрес України у реалізації необхідних кроків на шляху до членства в ЄС і зазначила низку рекомендацій, які необхідно виконати. Серед них – запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР суд), який був формально створений у 2017 році, проте так і не почав функціонувати. На необхідності запуску в Україні ІР суду також акцентують увагу й американські партнери.

Але поки українське суспільство чекає на старт роботи спеціалізованого суду, ІР офіс працює над перезапуском адміністративного механізму захисту (який забезпечуватиме Апеляційна палата ІР офісу), а також розвитком ІР медіації. Для цього на базі ІР офісу запущений Центр медіації та посередництва.

“Надійна система захисту прав інтелектуальної власності має вирішальне значення для розвитку інноваційних секторів економіки, інвестиційної привабливості та економічного зростання. Тому ІР офіс максимально підтримує якнайшвидше створення в Україні ІР суду та докладає до цього активних зусиль”, - зазначила Олена Орлюк.

Очільниця IP офісу переконана, що запровадження в Україні спеціалізованого судочинства у сфері ІР стане позитивним сигналом для інвесторів та залучення іноземних комерційних інвестицій.

Читайте також:

• IP Week 2024: суди, адміністративний та позасудові способи захисту (відео)
• Як буде працювати український IP офіс найближчі 5 років: Стратегія розвитку УКРНОІВІ 2024-2028