Укр Eng
На цей день подій не заплановано Січень Січня Лютий Лютого Березень Березня Квітень Квітня Травень Травня Червень Червня Липень Липня Серпень Серпня Вересень Вересня Жовтень Жовтня Листопад Листопада Грудень Грудня

Традиційний дайджест новин зі сфери інтелектуальної власності від IP офісу.

Одна з останній і приємних IP новин, про яку ви скоріш за все чули, - офіційна реєстрація Закарпатського вина як географічного зазначення. Але в травні було і багато інших подій як тактичного, так і стратегічного характеру. Перш за все - це старт серії обговорень проєкту Національної IP стратегії.

Щоб дізнатись деталі найголовніших подій, клікайте на ярлики із заголовками новин: 
 

⚪  Україна вперше виконує функції координатора регіональної групи CEBS під час роботи Комітетів ВОІВ

⚪  США відзначили зусилля України у захисті інтелектуальної власності попри війну, — звіт USTR 2024

⚪  Як зменшити вплив війни на IP сферу: зустріч української делегації з Гендиректором ВОІВ Дареном Тангом

⚪  Набрали чинності Правила складання і подання заявки на промисловий зразок

⚪  Формулювання від імені України вперше додані до “Менеджера товарів і послуг Мадридської системи”

⚪  Міжнародна співпраця та обмін досвідом: український IP офіс взяв участь у 5th IP Case Law Conference 2024

⚪  IP офіс презентує інформаційний звіт “Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність”

⚪  Зустріч національних IP академій: обмін досвідом щодо ефективного навчання в IP сфері 

⚪  IP офіс розробив рекомендації щодо процедури внесення вебресурсів до WIPO ALERT

⚪  Забезпечення доступу до IP даних: керівництво ІР офісу - в Інституті Макса Планка

⚪  Підтримка інновацій та зелених технологій: IP офіс домовився про співпрацю з БФ “Херітейдж ЮА”

⚪  Стартували секторальні обговорення проєкту Національної ІР стратегії

⚪  Практика Суду ЄС: IP офіс презентує каталог з підбіркою ключових судових рішень

⚪  Вплив новітніх технологій на IP: запрошуємо викладачів ЗВО на тренінговий курс 

⚪  Закарпатське вино отримало географічне зазначення

 

Читайте також:

Наукові дослідження, технології та інновації є важливим аспектом розвитку прогресу, а для України – ще й питання перемоги у війні і майбутньої відбудови. Тому актуальною стає інформація про стан наукового та технологічного розвитку, його економічний потенціал та протидія викликам.

Про це йшлося під час міжнародного семінару “Моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України”. Захід організували Інститут економіки та прогнозування (ІЕП) НАН України, Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН за підтримки ІР офісу.

Зокрема директорка ІР офісу Олена Орлюк наголосила на тому, що наука має стати форпостом інновацій, які є запорукою розвитку економіки:

Розвинені країни світу істотну частку свого ВВП мають з індустрій, які спираються на інтелектуальну власність. І в їх основі часто лежать саме наукові розробки. В Європі та США ця цифра сягає 40% ВВП. Україна тут має значний потенціал. ІР офіс докладає усіх зусиль, щоб донести до влади про важливість наукових досліджень, надійної охорони та ефективного захисту інтелектуальної власності в нашій державі, і створює умови для розвитку цих сфер”.

Також директорка ІР офісу поінформувала про практичні кроки, які робить відомство. Зокрема про:

Розповідаючи про роботу мережі Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) в Україні, Олена Орлюк зазначила що на сьогодні в Україні функціонує 38 TISCs (включно з Головним офісом TISC ІР офісу): у 2023 році було відкрито 16 TISCs, а у 2024 році - 8.

Очільниця ІР офісу зазначила про те, що National IP&Innovations Hub презентував інформаційний звіт “Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність”, розробив дайджест актуальних грантових програм за пріоритетними напрямками відповідно до Глобальної інноваційної візії України.

Учасники семінару також обговорили:

  • проблеми статистичного вимірювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні та світі;
  • моніторинг науково-технічної діяльності бізнес-сектору: як отримати надійні дані;
  • виклики моніторингу наукового та інноваційного розвитку під час війни та повоєнний період та шляхи їх вирішення;
  • формування дієвої системи моніторингу науково-технічного та інноваційного розвитку України.

Довідково:

Міжнародний семінар “Моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України” пройшов 30 травня 2024 року у змішаному форматі. Серед його учасників зокрема були:

  • Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній,
  • голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк,
  • керівник секції з інноваційного розвитку та конкурентоспроможності Європейської економічної комісії ООН Ральф Гайнрих,
  • представники державних органів, наукових та освітніх установ.

 

Читайте також:

Перший захід, присвячений Всесвітньому дню боротьби з підробками (цього року - 5 червня), було проведено для учнів 7-8 класів на базі Ліцею №9 “Гармонія” Оболонського району м. Києва. Тема зустрічі: “Інтелектуальна власність: основи, цінність та захист”.

Захід провели представники IP офісу:

  • Владислав Білоцький, заступник директора ІР офісу;
  • Олександра Косенко, начальниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності (ІРR);
  • Катерина Кондратенко, професіонал з інтелектуальної власності ІР офісу.

Зліва направо: Владислав Білоцький, директорка ліцею Світлана Кучук, Олександра Косенко та Катерина Кондратенко.

Метою зустрічі було привернути увагу ліцеїстів до проблематики захисту прав інтелектуальної власності, наголосити на її важливості та пояснити загрози, які виникають у зв’язку з виробництвом, розповсюдженням, імпортом, придбанням, споживанням контрафактної продукції.

Владислав Білоцький у своєму виступі наголосив, що навчальні зустрічі є важливими, адже формують свідомість молоді:

“ІР офіс проводить такі просвітницькі кампанії, адже розуміє, що будувати повагу до прав інтелектуальної власності, виховувати свідоме ставлення до контрафактної продукції потрібно змалечку. Ми бачимо великі перспективи, зацікавленість учнів і результати наших зустрічей. А також щиро радіємо, що нашу мету розділяють заклади освіти, і готові співпрацювати». 

Захід включав і творчу складову, зокрема ліцеїсти долучились до створення своїх унікальних дизайнів футболок. 

А в ході обговорення робіт Катерина Кондратенко пояснила учасникам заходу, як захистити свою інтелектуальну власність. Окрему частину виступу спікерка присвятила випадкам правомірного використання чужої інтелектуальної власності.

Увагу учнів привертали цікаві історії захисту інтелектуальної власності. Наприклад: чи знали ви, що саме Гаррі Поттер є одним із найбільш захищених вигаданих персонажів? Школи, заклинання, книги, привиди та всі персонажі - навіть квідич і платформа Hogwarts Express 9¾ - зареєстровані як торговельні марки ЄС. А фактично існує понад 60 ТМ, пов’язаних з творами про Гаррі Поттера і зареєстрованих на рівні ЄС (EUTM).

Начальниця Центру спостереження ІРR Олександра Косенко зосередила свій виступ на загрозах, які виникають від виробництва, розповсюдження, імпорту, придбання, споживання контрафактної продукції.

Підсумовуючи свій виступ, очільниця Центру спостереження ІРR наголосила, що контрафактна продукція - це:

  • репутаційні загрози для держави, іміджеві збитки;
  • неякісні товари та небезпеку для споживачів;
  • перешкоди для економічного розвитку бізнесу та окремих галузей;
  • загрози офіційному працевлаштуванню, ігнорування офіційних доходів і податків;
  • сприяння розвитку "сірого ринку" , зниження інвестицій;
  • зростання корупції та організованої злочинності;
  • поява потенційних ризиків завдання шкоди навколишньому середовищу;
  • загрози на шляху до Перемоги України у війні з окупантами.

В ході зустрічі було продемонстровано експонати Музею підробок від Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, який став яскравою частиною заходу, а ліцеїсти мали змогу ознайомитися з реальними прикладами контрафактної продукції.

Представники ІР офісу провели тестування для закріплення вивченого матеріалу, участь в якому взяли близько 30 осіб. 

“Результати цього тестування приємно здивували нас і ще раз підтвердили правильність обраного ІР офісом вектору: 90 % учнів склали його на відмінно!” - підсумувала Олександра Косенко.

 

Читайте також:

Триває серія дискусій, організованих Мінекономіки та IP офісом, щодо проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року. 

Чергове секторальне обговорення серії “Україна – Інтелектуальна власність – Європейський Союз” в частині промислової власності було присвячено темі “Комерційна таємниця” (КТ).

Наживо участь у дискусії взяли:

  • Микола Потоцький, радник директора ІР офісу;
  • Анатолій Кодинець, представник Центру розвитку права інтелектуальної власності ІР офісу, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, професор, д.ю.н.;
  • Пилип Білицький, адвокат, патентний повірений, член правління Національної асоціації патентних повірених України (НАПА);
  • Василь Красніков, очільник Всеукраїнської асоціації патентних повірених (ВАПП).

Зліва направо: Василь Красніков, Анатолій Кодинець, Микола Потоцький і Пилип Білицький.

Також онлайн до дискусії долучилися понад 50 учасників, серед яких: Юрій Капіца, д.ю.н., директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, представники НДІ інтелектуальної власності НАПрН України - Генадій Андрощук, к.е.н., та Олена Тверезенко, к.ю.н., патентна повірена.

Микола Потоцький наголосив на тому, що робота над удосконаленням правової охорони комерційної таємниці входить до пулу стратегічних завдань IP офісу в контексті забезпечення розвитку сфери промислової власності.

“Це завдання перед нами поставлено також і в межах виконання рекомендацій Єврокомісії, згідно з якими Україна має підготувати відповідне аналітичне дослідження”, - зазначив Микола Потоцький.

З презентацією під час обговорення виступив Анатолій Кодинець. Він акцентував увагу на важливості визначення прогалин та суперечностей, які Україна має на даний момент у питаннях охорони КТ, та окресленні подальшого розвитку законодавчого регулювання у цій сфері:

“Традиційно комерційна таємниця розглядається у сфері інтелектуальної власності після сфери авторського права, патентного права, торговельних марок і промислових зразків. Це не випадково, адже в Україні, як і в багатьох країнах світу, система реєстрації КТ не здійснюється. Тобто комерційна таємниця охороняється з моменту забезпечення визначення її ознак, безстроково.

Водночас в Європейському Союзі та світі розвинута система охорони КТ і використання механізмів КТ для забезпечення безпатентної охорони відповідних технічних рішень. Як ми знаємо, існує два основні способи охорони: шляхом патентування відповідної технології чи через призму КТ. І, як показує практика провідних компаній, в окремих державах саме охорона КТ є ефективним механізмом правової охорони. Традиційний приклад - це відомі безалкогольні напої, які вже понад сто років охороняються через призму КТ”.

Під час дискусії щодо КТ у фокусі були такі ключові питання:

  • законодавче забезпечення правової охорони КТ у національному законодавстві;
  • охорона прав на КТ на міжнародному рівні;
  • нормативне регулювання відносин щодо охорони прав на КТ у законодавстві ЄС та у країнах-членах ЄС;
  • правові підходи ВОІВ щодо охорони прав на КТ;
  • судова практика вирішення спорів у сфері захисту прав на КТ;
  • проєкти законів у сфері захисту прав на КТ;
  • недоліки регулювання відносин щодо охорони прав ІВ на КТ в Україні;
  • правове поле України щодо охорони КТ з потребою подальшого врахування EU acquis.

Детальніше із презентацією IP офісу щодо блоку “Комерційна таємниця” можна ознайомитись за посиланням:

У процесі обговорення Пилип Білицький наголосив на необхідності прийняття закону про захист КТ або ноу-хау:

“Комерційна таємниця - абсолютно самодостатній об’єкт права ІВ. Але, на жаль, за відсутності чітких правил гри, тобто відповідного закону, він ефективно не використовується. А це важливо, оскільки КТ може бути дуже ефективно використана для розвитку стартапів. Адже нині виникає багато питань навколо винаходів чи розробок певної інформації з метою подальшої комерціалізації. Чіткої процедури її захисту не існує, а комерціалізація передбачає обов’язкове розкриття інформації майбутньому інвестору. Тому такий порядок дій необхідно обов'язково передбачити в законі. Тоді КТ посяде достойне місце поряд з іншими об’єктами права інтелектуальної власності і буде допомагати українським підприємцям розвивати свій бізнес”, - підкреслив Пилип Білицький.

Підсумовуючи дискусію, Микола Потоцький зазначив, що всі необхідні кроки стосовно урегулювання цієї сфери - в горизонті планування діяльності IP офісу з урахуванням думки усіх стейкхолдерів:

“Ми проводимо консультації з Мінекономіки, науковими установами, депутатським корпусом щодо доречної законодавчої форми - чи то кодифікований закон щодо охорони промислової власності, чи окремий спеціальний закон, чи закон про внесення змін до інших законодавчих актів, якими будуть підвищені стандарти охорони і захисту КТ. Незабаром також запустимо опитувальник щодо охорони КТ, який буде сфокусовано на підприємницькі асоціації та наукові установи. Він необхідний для визначення складової наукових проблем правового регулювання цієї сфери і глибшого з’ясування актуальної проблематики використання КТ бізнесом ”.

Свої пропозиції до цього блоку можна надсилати на електронну скриньку: office@nipo.gov.ua.

Важливо! У темі листа вказуйте назву блоку обговорення: “Комерційна таємниця”.

 

Читайте також:

У межах реалізації проєкту Академії інтелектуальної власності IP офісу Практика Суду ЄС презентуємо новий неофіційний переклад судового рішення у справі T‑248/05 від 24 вересня 2008 року — HUP Uslugi Polska sp. z o.o, в категорії “Оманливий характер торговельних марок”.

Суть справи:

Спір між компанією Manpower Inc. та іншими зацікавленими сторонами у зв'язку з поданням заявки на реєстрацію торговельної марки "I.T.@MANPOWER" до Управління з гармонізації на внутрішньому ринку (OHIM) 25 червня 1998 року.

Заявка стосується різноманітних товарів та послуг, включаючи аудіо- та відеопродукцію, книги та друковану продукцію, послуги з працевлаштування, телекомунікаційні послуги, організацію подій, професійні консультації та інші послуги в сфері комп'ютерних технологій.

Виникає спір щодо можливості реєстрації даної торговельної марки та її здатності виділяти конкретні товари та послуги на ринку.

Рішення суду:

Перед судом у справі щодо реєстрації торговельної марки "I.T.@MANPOWER" ставилися наступні питання:

  • Чи відповідає заявка критеріям для реєстрації згідно зі статтею 7(1)(c), (d) та (g) Регламенту №40/94?
  • Чи є заявка обґрунтованою?
  • Чи є підстави для відхилення заявки?
  • Чи відповідає заявка вимогам щодо вирізнення конкретних товарів та послуг на ринку?

Суд ЄС відмовив у задоволенні позову та зобов'язав HUP Uslugi Polska sp. z o.o. сплатити витрати.

З неофіційним перекладом рішення суду ЄС у справі можна ознайомитись за посиланням.

 

Читайте також:

30 травня 2024 року у Закарпатській обласній військовій адміністрації (м. Ужгород) пройшов урочистий захід «Вино Закарпаття: Офіційне Географічне Визнання» з нагоди офіційної реєстрації географічного зазначення* «Закарпаття/Закарпатське вино».

Участь у заході взяли:

  • Віктор Микита, голова Закарпатської обласної державної адміністрації – начальник обласної військової адміністрації;
  • Роман Сарай, голова Закарпатської обласної ради;
  • Богдан Падучак, перший заступник директора Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс);
  • Ігор Паренчук, заступник директора ІР офісу;
  • Володимир Кучеренко, генеральний Директор Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром»
  • Геннадій Гутман, засновник Громадської спілки «Виноградарі і винороби Закарпаття», Амбасадор Закарпаття, засновник ТОВ «Виноробна компанія Шато Чизай» та інші.

29 травня 2024 року ІР офіс зареєстрував нове географічне зазначення – «Закарпаття/Закарпатське вино». Його носитимуть білі, рожеві і червоні вина, які виробляються на території південно-західної частини Закарпатської області, де закінчується Паннонська рівнина та переходить у схили Карпатських гір Закарпатської області. Заявник – громадська спілка «Виноградарі та винороби Закарпаття».

Вручаючи рішення про реєстрацію географічного зазначення «ЗАКАРПАТТЯ / ЗАКАРПАТСЬКЕ ВИНО», Богдан Падучак акцентував на тому, що географічне зазначення (ГЗ) – це той об’єкт інтелектуальної власності, яким може пишатися вся країна, але до цього об’єкту висуваються серйозні вимоги щодо сертифікації, умов набуття правової охорони та й сам процес реєстрації не є легким. Для того, щоб зареєструвати ГЗ, потрібно пройти низку дозвільних процедур у різних органах (залежно від виду продукту), адже йдеться про високу якість й унікальність продукту та про репутацію виробника.

На жаль, раніше Україна невиправдано мало уваги приділяла популяризації географічних зазначень серед бізнесів. Тому їхня кількість допоки була така невелика.

“Український ІР офіс докладає чимало зусиль для розвитку географічних зазначень в Україні. Ми надзвичайно раді відновленню процесу реєстрації географічних зазначень і сподіваємося, що в найближчі роки кількість заявок на реєстрацію значно зросте. Адже географічні зазначення – це не лише об’єкт інтелектуальної власності, який підтверджує оригінальне походження продукту з певної місцевості. Вони також є запорукою збереження традицій та самобутності окремих регіонів нашої країни. Розвиток географічних зазначень сприяє розвиткові національної культури, традицій та підвищує впізнаваність України на міжнародній арені”, - переконаний Богдан Падучак.

Генеральний директор «Укрвинпром» Володимир Кучеренко наголосив на тому, що ця подія є важливим кроком у розвитку Закарпатського виноробного регіону, оскільки це не лише підкреслює унікальність закарпатських вин, але й сприяє зміцненню позицій української виноробної галузі на міжнародному ринку:

«Ми доклали величезних зусиль для того, щоб офіційно визнати Україну як країну виноробства з боку відповідних установ у США та Європі. Ми також долучили Крим до реєстру як невід'ємну територіальну зону виноробства України. Ми досягли цієї мети, але маємо намір продовжувати розвиватися. На сьогоднішній день маємо географічне зазначення "Закарпаття/Закарпатське вино" і, сподіваємося, що українське вино отримає ще більше визнання та розвитку в майбутньому».

За його словами, відкриття українським виробникам нових експортних шляхів є одним із пріоритетних завдань «Укрвинпром». Зусилля Корпорації стали важливою складовою в досягненні цієї мети. Завдяки наполегливій роботі всі українські виноробні регіони внесені до відповідного реєстру США, що офіційно визнає Україну виноробною державою.

Фото Закарпатської ОДА

 

Довідково:

На сьогодні до Державного реєстру України географічних зазначень внесено відомості про 25 географічних зазначень для товарів, що походять з території України. Це 8 географічних зазначень для мінеральної води, 12 – для вина, 2 – для сирів, 2 – для товарів народних промислів, 1 – для черешні.

Упродовж 2023 року ІР офіс зареєстрував 4 українських географічних зазначення для вина: Шабаг, Аша-Абаг, Ялпуг та Придунайська Бессарабія.

Усього Реєстр географічних зазначень налічує понад 3 тис. зареєстрованих об’єктів. До цього переліку входять географічні зазначення ЄС, які охороняє Україна відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також географічні зазначення, які охороняє України відповідно до угоди між Україною та Грузією.

*Географічне зазначення – найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Читайте також:

В ЄС набрав чинності новий Регламент про географічні зазначення для сільськогосподарської продукції, вин та спиртних напоїв

Проєкт Національної IP стратегії: відбулося секторальне обговорення блоку “Торговельні марки і географічні зазначення”

Українські вина Шабаг, Аша-абаг, Ялпуг та Придунайська Бессарабія набувають статус географічного зазначення

ІР офіс зареєстрував нове географічне зазначення* - "Закарпаття/Закарпатське вино”. Його носитимуть білі, рожеві і червоні вина, які виробляються на території південно-західної частини Закарпатської області, де закінчується Паннонська рівнина та переходить у схили Карпатських гір Закарпатської області.

Мова йде про землі Берегівського, Ужгородського, Хустського та Мукачівського районів.

Заявник – громадська спілка “Виноградарі та винороби Закарпаття”.

На сьогодні до Державного реєстру України географічних зазначень внесено відомості про 25 географічних зазначень для товарів, що походять з території України. Це 8 географічних зазначень для мінеральної води, 12 – для вина, 2 – для сирів, 2 – для товарів народних промислів, 1 – для черешні.

Протягом минулого року ІР офіс зареєстрував 4 українських географічних зазначення для вина: Шабаг, Аша-Абаг, Ялпуг та Придунайська Бессарабія.

IP словник

*Географічне зазначення - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.


Читайте також:

Якими є ключові тренди захисту сфери інтелектуальної власності у 2024 році? На що очікувати ІР сфері в контексті євроінтеграційних прагнень? Та як повномасштабне вторгнення росії змінило підходи до захисту прав інтелектуальної власності?

Ці питання стали предметом дискусії IP LAW TALKS, яка була організована Радою молодих юристів спільно з ІР офісом та Європейським університетом.

Модератор дискусії - начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу Юрій Романюк - акцентував на тому, що у зв’язку з введенням в Україні режиму воєнного стану з’явилися деякі нові категорії спорів:

“У зв’язку з дією в Україні мораторію на вчинення будь-яких дій з об’єктами інтелектуальної власності, які належать громадянам країни-агресора чи білорусії, УКРНОІВІ відмовляє у задоволенні клопотань про внесення змін до реєстрів про передачу майнових прав інтелектуальної власності від громадян, пов’язаних з країною-агресором та білорусією, громадянам України”.

За словами Юрія Романюка, сьогодні у судах перебуває дві таких справи, коли дії організації були оскаржені у судовому порядку. В обох випадках місцеві суди стали на бік позивачів. Однак суд апеляційної інстанції в одній із справ визнав рішення УКРНОІВІ про відмову у внесенні змін до реєстру законним. Друга справа перебуває на розгляді апеляційного суду.

“Ми прогнозували, що такі категорії справ з’являться, і що громадяни російської федерації та білорусі намагатимуться обійти санкції та якось продовжувати вести свій бізнес”, - додав Владислав Білоцький, заступник директора ІР офісу. Він припускає, що у цій новій категорії ІР справ крапку доведеться ставити Верховному Суду. І ця правова позиція не має створити умов для обходу санкційних обмежень.

Владислав Білоцький, заступник директора IP офісу (у центрі)

“У сфері авторського права застосовується аналогічний підхід щодо мораторію на вчинення будь-яких дій з ІР обʼєктами, які належать агресорові. Україна не може дозволити собі збагачувати росіян та економіку рф, оскільки усі інвестиції в бюджет рф - повертатимуться в Україну ракетами і дронами”, - застерегла Любов Майданик, заступниця директора IP офісу.

Як захиститися від російського контенту? 

Любов Майданик нагадала, що кожне прослуховування російського контенту на онлайн платформах монетизується, конвертується в кошти і повертається творцям цього контенту. Вона закликала дотримуватися інформаційної гігієни та відповідально ставитися до споживання контенту.

Відповідаючи на запитання про те, що ІР офіс робить для блокування російського контенту, спікерка наголосила на інформаційних кампаніях та роз’ясненнях механіки монетизації контенту. Хоча, звісно, споживати контент ворога чи все ж таки натиснути кнопку “не цікаво”, якщо він потрапляє в стрічку, – це має бути особистий вибір кожного з нас.

Авторське право і штучний інтелект

Також спікери обговорили питання призначення експертиз під час розгляду ІР справ, розвиток штучного інтелекту, перспективи створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні та нові підходи до структурування судових рішень. До дискусії долучилися суддя Господарського суду міста Києва, заступниця Голови Ради суддів України Оксана Марченко та керуючий партнер АО “Polikarpov Law Firm” Антон Полікарпов.

Під час заходу Любов Майданик також виступила з презентацією, присвяченою сучасним тенденціям авторського права.

Любов Майданик, заступниця директора IP офісу

Чому використання генеративного ШІ вже не просто хайп, а інструмент креативних індустрій? Як приклад вона навела кампанію Versace під назвою New Digital Artists, в рамках якої бренд продемонстрував “серію робіт від творців цифрових технологій і штучного інтелекту”. Використання генеративного ШІ у даному разі показало до 6% залученості аудиторії, водночас до цього показники становили – 1-3%.

За словами спікерки, кількість судових позовів, що стосуються генеративного ШІ (зокрема моделей, які використовують нейронні мережі для виявлення закономірностей і структур у наявних даних для створення нового контенту), зростає. Судові позови ведуться проти розробників найбільших чат-ботів і генераторів перетворення тексту в зображення, таких як ChatGPT і Stability AI. І в багатьох випадках вони стосуються, зокрема, способу навчання базових моделей, даних, які використовуються для цього, і характеру результатів, запропонованих користувачем (у більшості випадків піднімається питання про порушення авторського права у таких випадках).

Із презентацією щодо порушення прав інтелектуальної власності в інтернеті виступила Олександра Косенко, керівниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу. Вона акцентувала на тому, що Центр спостереження IPR виступає спеціалізованим майданчиком, який обʼєднує широке коло зацікавлених осіб – експертів, представників державних, правоохоронних і митних органів, бізнесу, громадських організацій – з метою реалізації комплексного підходу до посилення захисту інтелектуальної власності в Україні за допомогою:

  • дослідження проблеми,
  • обміну знаннями,
  • надання інструментів боротьби з порушеннями,
  • підвищення цінності сприйняття IP прав серед населення.

Олександра Косенко, керівниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу

Обговорюючи питання порушення прав інтелектуальної власності в інтернеті, спікерка акцентувала увагу на прикладах порушень в соціальних мережах та ефективних механізмах посилення боротьби з такими порушеннями, що впроваджені в Україні, США та країнах ЄС.

Поглиблення співпраці

Задля сприяння творчому розвиткові студентів-правників, молодих вчених та інших молодих юристів, популяризації їх наукових та інших досягнень, сприяння розвитку юридичної науки та законодавства України під час IP LAW TALKS між Громадською організацією “Рада молодих юристів України” та ІР офісом було підписано меморандум про взаємодію та співробітництво.

Основні напрями співпраці Ради молодих юристів України та ІР офісу:

  • Обмін досвідом та інформацією, інформаційна підтримка
  • Участь та організація заходів та зустрічей різноманітних форматів
  • Взаємне залучення до участі у нормопроєктувальній роботі та іншій діяльності, спрямованої на розвиток сфери інтелектуальної власності, професійного розвитку студентів-правників, молодих юристів-практиків.

 

Читайте також:

Популярне на сайті

Реквізити рахунків УКРНОІВІ

До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716. 

Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:

Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».

З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).

Корисно знати

До уваги заявників

На запити заявників до НОІВ оприлюднюємо статут УКРНОІВІ та витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій. Також інформуємо, що 05.12.2022 код неприбутковості було змінено.

27-31 травня в ІР офісі відбулись секторальні обговорення блоку “Україна – Інтелектуальна власність – Європейський Союз” проєкту Національної ІР стратегії. Детальніше - в новинах сайту.

ПОКАЗНИКИ

Квітень 2023 Квітень 2024

Винаходи

240
267

Корисні моделі

420
434

Промислові зразки

91
118

Торговельні марки

2264
2659

Усього надійшло

3015
3478
ПН
ВТ
СР
ЧТ
ПТ
СБ
НД
25
26
27
28
29
30
1
2
3
4
5
Календар

01

Червня , 2024

На цей день подій не заплановано

Всі події