проверка
На головну
На головну Карта сайту Зворотний звязок Архів новин

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
 

 

 

Урядова "гаряча лінія"

ІДС "Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг"


Шановні заявники! Повідомляємо, що з 9 червня 2017 року кошти від сплати за державне мито та адміністративні послуги у сфері інтелектуальної власності повинні надходити за такими реквізитами >>>

 

Укрпатент реалізує проект створення Системи електронної взаємодії закладу експертизи з відповідними суб'єктами в процесах набуття й підтримання чинності прав інтелектуальної власності (СЕВ ЗЕС) та запрошує заявників, власників охоронних документів, представників заявників та власників (патентних повірених), третіх осіб, осіб, що звертаються до Укрпатенту в межах Закону України "Про звернення громадян" ознайомитися з Проектом положення про СЕВ ЗЕС та Проектом порядку роботи з електронними документами через СЕВ ЗЕС.

 
 
[07.03.2017]  Міжнародний досвід у сфері колективного управління – на Регіональному семінарі ВОІВ 
 

2 – 3 березня в Києві проведено Регіональний семінар з питань авторського права та колективного управління правами. Захід організовано Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) у співпраці з Державною службою інтелектуальної власності України (ДСІВ) за підтримки Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент).

Основна програма семінару була представлена вісьмома ключовими темами. Модератором першого блоку доповідей виступив начальник відділу авторського права і суміжних прав Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Сергій Заянчуковський.

Перша доповідь, виголошена керівником програм департаменту співробітництва з країнами з перехідною економікою та розвиненими країнами ВОІВ Євгенієм Сесицьким, була присвячена питанням актуальної діяльності ВОІВ у сфері авторського права, Пекінському й Маракеському договорам та першорядним напрямам розвитку міжнародної організації. Євгеній Сесицький зупинився на головних завданнях та основних стратегічних цілях ВОІВ та порядку денному у сфері авторського права і суміжних прав й організацій колективного управління (ОКУ), який розглядається на міжнародному рівні.

Сергій Заянчуковський

Євгеній Сесицький


Фахівець ВОІВ, зокрема, відзначив важливість участі країн у Пекінському договорі щодо аудіовізуальних виконань. Захист акторської інтерпретації та музичних виконань, передбачений цим документом, має забезпечити підвищення статусу виконавців, консолідацію місцевої індустрії, зростання інвестицій у сферу виробництва аудіовізуальної продукції, вихід на широкий міжнародний ринок. У свою чергу Маракеський договір покликаний вирішити проблему доступу людей з вадами зору до друкованої продукції. За підрахунками організації, аудиторії, яка перевищує 285 млн людей (90 % з них живе в країнах, що розвиваються), доступні лише 5 % нових книг. Відтак цей перший договір з розвиненою соціальною складовою повинен забезпечити розвиток індустрії адаптованих творів, широкий доступ до освіти, можливість отримати нові професії, глибшу соціальну інтеграцію та поступове скорочення бідності за рахунок збільшення вкладу до економіки. Також Євгеній Сесицький розглянув роботу Консорціуму доступних книг (ABC), зупинився на ініціативах ВОІВ у сфері авторського права, зокрема ПЗ для колективного управління авторським правом (АП) та суміжними правами WIPOCOS, дослідженнях економічної ефективності галузей, заснованих на АП, а також роботі Постійного комітету з авторського права та суміжних прав ВОІВ (SCCR).

Ключовою темою наступного блоку стали основні юридично-практичні та структурні аспекти колективного управління правами в контексті міжнародного та європейського досвіду. У першій доповіді Міхалі Фічор, відомий міжнародний експерт у сфері авторського права та суміжних прав, зробив пізнавальний екскурс до історії формування ОКУ на території сучасної Європи. Перші організації, які реалізовували принцип солідарності між творцями, з’явились у Франції у 1777 та 1837 рр. Найстаршою ж з організацій з повним колективним управлінням правами, яка існує й дотепер, є Товариство авторів, композиторів та видавців (SACEM), засноване в 1847 – 1850 рр. Саме в 1847 р. троє авторів – Анріон, Бурже та Парізо – відмовилися сплачувати за напої в ресторані Les Ambassedeurs у Парижі, мотивуючи це тим, що власник кафе використовує їхні музичні твори, залишаючи авторів без винагороди.

Міхалі Фічор також зупинився на основних засадах колективного управління правами та реалізації цього принципу на базі нормативних документів Європейського Союзу (ЄС). Доповідач навів приклади перших рішень ЄС з колективного управління, розглянув основні ознаки природної монополії, основні причини нестабільності в організації колективного управління на рівні ЄС, коли не дотримується принцип «одна категорія прав – одна організація», а також підкреслив консолідуючу роль в окресленому процесі Директиви 2014/26/EU.

Мітко Чаталбашев, Регіональний директор з питань співробітництва з країнами Європи Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів (CISAC), зупинився на діяльності організації в Україні в останні роки. У доповіді йшлося про наявну в країні велику кількість ОКУ та численні (але невдалі) ініціативи щодо зміни ситуації. Мітко Чаталбашев ознайомив учасників із загальною ситуацією в музичному секторі в Центральній та Східній Європі (CEE), відзначивши специфіку ринку CEE: недостатні традиції копірайта, середні та малі ОКУ віком 20 – 25 років, недостатня кількість видавців оригінальної музики, економічні труднощі та невеликий дохід на душу населення в країнах тощо.

Мітко Чаталбашев

Міхалі Фічор


За даними організації, у 2015 році членами CISAC у CEE було зібрано 396,9 млн євро авторської винагороди. У цій сумі музичний репертуар склав 81,8 %, аудіовізуальні твори – 9,7 %, драматичні твори – 6,4 %.

За словами керівника, на ринку розподілу авторської винагороди в CEE особливо вражають результати Угорщини, яка на рівні слабкої економіки забезпечує ефективну роботу ОКУ– завдяки сильній законодавчій базі. Особливістю ринку в Україні, за словами Мітко Чаталбашева, є високий рівень участі країни в міжнародних договорах, що можна віднести до досягнень державної системи правової охорони ІВ. Водночас у сфері правозастосування норм країна залишається на останньому місці в CEE: держава занадто регулює ринок (звідси й негативна міжнародна реакція на ініціативу «однієї ОКУ»). Найсерйозніші виклики в колективному управлінні пов’язані саме з названими факторами. Наостанок Мітко Чаталбашев висловив сподівання, що реформа в колективному управлінні в Україні все ж буде успішною.

Точку зору індустрії звукозапису на діяльність ОКУ презентувала аудиторії Єва Плетпер, юридичний радник Міжнародної федерації фонографічної індустрії (IFPI). Організація із штаб-квартирою в Лондоні, яка налічує 60 країн-учасниць та представляє інтереси 45 національних груп, опікується законодавчою політикою, боротьбою з піратством, статистикою індустрії та колективним ліцензуванням. Єва Плетпер зазначила, що показовим у галузі є приклад Литви. Модель, у якій одна ОКУ опікується однією сферою прав, виправдала себе на практиці, дозволила ринку розвиватися. Фахівець з-поміж іншого звернула увагу на переваги та недоліки розширеного колективного управління (ECL) й окреслила шість основних умов для впровадження ECL у музичному секторі на національному рівні.

Директор Угорського громадського об’єднання з охорони прав виконавців (EJI) Пел Томорі, який презентував на заході Раду Товариств колективного управління правами виконавців (SCAPR), м. Брюссель, зазначив, що у сфері колективного управління правами суб’єктів авторського права і суміжних прав спільними зусиллями європейських інституцій досягнуто значного прогресу. Основна аудиторія – у перших лавах творчого цеху – популярні автори, відомі актори, музиканти. Але особливої уваги сьогодні потребує прошарок «другої хвилі»: хорові виконавці, студійні та сесійні музиканти, які роблять великий влад в індустрію, залишаючись непомітними для широкого загалу. Важливу роль у процесі забезпечення ефективності колективного управління для цієї аудиторії відіграють недержавні організації: професійні спілки, асоціації виконавців.

Єва Плетпер

Пел Томорі



Третя тема семінару розкрила позиції міжнародних федерацій щодо Директиви ЄС з колективного управління. Старший юридичний радник CISAC Констанс Херремен підкреслила важливість прийняття 26 лютого 2014 року Директиви 2014/26/ЄС про колективне управління авторським правом та суміжними правами й мультитериторіальне ліцензування прав. Основними завданнями документа є затвердження діяльності ОКУ в інтересах правовласників за рахунок імплементування мінімальних стандартів державного регулювання та дотримання принципів прозорості, а також покращення ринкових умов для розповсюдження музичних сервісів у межах ЄС. Фахівець зупинилася на базових принципах регулювання діяльності ОКУ відповідно до Директиви, включаючи управлінські та наглядові функції, принципи розподілу авторської винагороди, взаємовідносини між ОКУ та користувачами, мультитериторіальне ліцензування музичних творів тощо. Основними перевагами Директиви (з точки зору CISAC) є краще розуміння колективного управління на рівні загальноєвропейської політики; підтвердження ролі колективного управління в захисті інтересів творців та їхніх доходів; розвиток культурного різноманіття; підтвердження готовності ОКУ до ведення діяльності в сучасному цифровому середовищі. Також позитивним є той факт, що більшість товариств-учасників CISAC вже відповідають основним вимогам Директиви (governance, transparency, accountability).

Індустрію друкованої продукції на семінарі представляла Саманта Хольман, Голова Ірландського агентства ліцензування авторського права (ICLA), яка також репрезентувала Міжнародну федерацію з авторських прав на відтворення (IFRRO), м. Брюссель. Фахівець звернула увагу на три основні аспекти Директиви, які стосуються ОКУ. Це розподіл доходів (строки та моделі), встановлення тарифів та бази для них, механізм вирішення суперечок, а також термінологія. Відзначивши велику кількість позитивних зрушень у цілому, до деяких недоліків фінальної версії Директиви Саманта Хольман віднесла брак визначення терміну «споживач» та обмеження терміну «репертуар» лише творами як такими, без використання категорій.

Констанс Херремен

Саманта Хольман


У свою чергу Єва Плетпер підсумувала основні причини прийняття Директиви Єврокомісією: недостатня прозорість у колективному управлінні правами в багатьох країнах, незадоволення правовласників. Ключові критерії, які підтримує IFPI в Директиві, – належне управління, розподіл доходів, право правовласника обирати між індивідуальним управлінням та ОКУ, прозора діяльність та повідомлення правовласників про всі дії, які були вчинені ОКУ протягом певного періоду часу.

Пел Томорі принагідно до Директиви 2014/26/ЄС виокремив у своїй доповіді п’ять основних тем, які мають відношення до законопроекту з колективного управління, що готується в Україні. Одним з предметів доповіді став стан імплементації Директиви в країнах ЄС. Було відзначено, що Директива має відмінності в трактуванні в різних державах – наприклад у питанні, чи можуть буди юридичні особи членами ОКУ. Також серед спірних питань використання довіреностей для голосування, строки надання відповіді на запит (у різних країнах він може становити від 10 до 90 днів) та встановлені законом санкції за невідповідність (від незастосування таких у більшості країн до 600 – 6000 євро в Словенії або адміністративного стягнення 20 – 100 тис. євро в Італії). За словами Пела Томорі, SCAPR зі свого боку вітає прийняття Директиви, яка являє собою дуже послідовний набір положень, що закривають майже всі актуальні суперечності у сфері АП.

У рамках четвертого блоку семінару було розглянуто саморегулювання як джерело прозорості, підзвітності та управління у сфері колективного управління правами. За словами Єви Плетпер, основними принципами роботи компаній з музичного ліцензування повинні бути: дії на користь правовласників, ефективна та недискримінаційна діяльність, ефективність зборів та точний розподіл між дійсними правовласниками. Також були окреслені умовии ефективних відносин з правовласниками, особливості роботи з користувачами, взаємодії з іншими компаніями, а також принципи прозорості й доступності даних, розподілу авторської винагороди.

Директор зі стандартів та правил CISAC Сильвейн Пьят, спираючись на власний майже 20-річний досвід роботи в міжнародній організації, відзначив особливу роль реалізації основних принципів належного управління, прозорості та підзвітності в діяльності ОКУ на сучасному етапі. Фахівець наголосив, що ОКУ сьогодні працюють у висококонкурентному середовищі, змагаючись між собою, пристосовуючись до нових підходів у сфері колективного управління. Принцип належного управління реалізується ОКУ на різних рівнях: шляхом саморегулювання та державного регулювання, локального та міжнародного нагляду та завдяки участі в CISAC, єдиній міжнародній організації з обов’язковим до дотримання Кодексом (Binding Code of Conduct), який містить професійні правила, передбачає обов'язкові до виконання рішення та перевірки відповідності. У доповіді були наведені приклади міжнародного управління правами в системі CISAC для українського твору, розглянуті особливості процедури реєстрації ОКУ в CISAC.

Саманта Хольман, коментуючи принцип належного управління, звернула увагу на роль державного регулювання та заходи з підвищення обізнаності. Навівши приклад Румунії, фахівець висловила переконання, що законодавча база цієї країни значною мірою сприяла покращенню ситуації в колективному управлінні, але передбачає надлишкове регулювання.

Директор Румунського центру управління правами виконавців CREDIDAM Стефан Георгіу, який репрезентував Раду Товариств колективного управління правами виконавців (SCAPR), поділився досвідом роботи спеціальної комісії із забезпечення доступу до інформації та впровадження системи контролю якості. За словами керівника, принципи належного управління та звітності допомогли CREDIDAM з 2013 р. забезпечити постійне зростання зборів та виплат авторської винагороди.

Сильвейн Пьят

Стефан Георгіу


Наступними були розглянуті актуальні питання колективного управління авторським правом та суміжними правами. У доповіді Констанс Херремен були висвітлені основні тенденції ринку: цифрові бізнес-моделі розвиваються й кидають виклик традиційним. Основними ознаками нового цифрового світу є велика кількість малих трансакцій, вибух мікроплатежів, глобалізація ландшафту розваг. Ключем до успішної діяльності в новому середовищі є дані, ефективне використання транскордонних ліцензій та робота з посередниками. За даними CISAC, у 2015 р. збори роялті в усьому світі становили 8,6 млрд євро, продемонструвавши 26-відсоткове зростання протягом декади.

За словами Саманти Хольман, колективне управління зазвичай є відповіддю на багато запитань про цифровізацію та забезпечення доступності некомерційних творів, в тому числі для освітніх цілей. У Європі зацікавленими сторонами ( представниками бібліотек, авторами, видавцями) розроблено інструменти для полегшення включення творів-сиріт та творів, які більше не комерціалізуються авторами та видавцями, у бібліотечні проекти з оцифрування. Також ними підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері цифровізації некомерційних творів для збереження культурної спадщини за допомогою колективного ліцензування. Один із зазначених проектів, об’єктом якого є твори до 2001 р., успішно реалізовано в Норвегії. У Франції ж досвід такого проекту був невдалим, оскільки обраний інтервал (твори до 2001 р.) викликав багато претензій з боку авторів та правовласників. Більш позитивним виявився досвід Німеччини, у якій дату випуску некомерційного твору для цієї ініціативи було обмежено 1966-м роком.

Основним фокусом доповіді Єви Плетпер стала діаграма розподілу доходів від музики за категоріями у 2000 – 2015 рр. На фоні загального падіння фізичних продажів останніми роками стабільність демонструють постійні завантаження, значно зріс потоковий компонент (підписка + реклама), також збільшилася частка від продажу прав на виконання. Окремо Єва Плетпер відзначила низку покращень, яких потребує діяльність компаній з музичного ліцензування з точки зору правовласників: у сфері адміністрування, тарифікації та дистрибуції.

Досвід організації роботи ОКУ в Західному балканському регіоні презентував Ґреґор Стібернік, директор Організації колективного управління правами на аудіовізуальні твори авторів, виконавців та кінопродюсерів Словенії (AIPA), який також репрезентував Раду Товариств колективного управління правами виконавців (SCAPR). Фахівець порівняв системи ОКУ країн території колишньої Югославії: Словенії, Хорватії, Боснії, Сербії, Чорногорії, Косово. Особливістю регіону є те, що, коли Югославія розпалася, систему довелося будувати наново, і станом на сьогодні цей процес не завершено. З іншого боку, досягненнями є те, що функції ОКУ не перетинаються, оскільки конкуренція між ОКУ є контрпродуктивною. Як зазначив Ґреґор Стібернік, важливо пам’ятати, що ефективність системи колективного управління залежить не лише від ОКУ, а й від державних органів. Особливо позначається на відповідних процесах ефективність роботи судової системи. Важливою є й прозора та структурована методологія нагляду за ОКУ.

Ґреґор Стібернік

Регіональний семінар ВОІВ, 2-3.03.2017


Другий день семінару розпочав блок, присвячений проблемним питанням управління репертуаром та базами даних організацій колективного управління, сучасному ландшафту онлайн-ліцензування. У першій доповіді Сильвейн Пьят зосередив увагу на партнерських проектах для ОКУ для міжнародних організацій. Далі Єва Плетпер висвітлила основні проблемні питання в музичному секторі, звернувши увагу на особливості наповнення спеціалізованих баз даних, використання кодів ISRC та роботи відповідних сервісів на прикладі бази IFPI та SoundExchange.

До складнощів книжкової індустрії звернулася Саманта Хольман, яка відзначила проблемність створення загальносвітової бази творів через брак універсального ідентифікатора, залежність кодів ISBN від формату видання та слабку географічну прив’язку. За словами фахівця, за кодом дуже складно визначити, які книги, наприклад, були видані в Ірландії, а які – у Великій Британії. Найбільш успішною базою даних для опису людей та об'єктів для накопичення та використання інформації є ISNI. Також Саманта Хольман розповіла про досвід побудови та використання в IFRRO системи WISE (Web-based IFRRO Software Environment).

Темою чергової презентації Пела Томорі став найбільш амбіційний проект SCARP – VRDB2, – який ефективно вирішує проблему міжнародного обміну даними між багатьма учасниками. Особливістю системи VRDB є постійні потоки інформації, якою учасники обмінюються щомісяця, щокварталу та щороку. За словами Пела Томорі, це єдиний інструмент ідентифікації виконавців, на який ми маємо покладатися в майбутньому цифровому світі. Учасники семінару звернули увагу на чималі розміри фінансової складової, якою відзначається функціонування VRDB2, але, зважаючи на очевидність високих результатів у майбутньому, визнали доцільність всілякої підтримки системи.

Наступний блок семінару було проведено у форматі круглого столу: обговорювалися прозорість, підзвітність та управління правами організацій колективного управління як предмет національного законодавства. Учасники заслухали звіти країн та поділилися поглядами на сучасні виклики у сфері колективного управління правами в регіоні.

У першій частині своєї доповіді Генеральний директор Організації колективного управління Республіки Вірменія ARMAUTHOR Сюзана Нерсісян звернула увагу на історію формування законодавчих норм у сфері авторського права та суміжних прав на території Вірменії, а також презентувала новий законопроект, який враховує рекомендації ВОІВ та CISAC. У другій частині керівник презентувала досвід, який було накопичено в регіоні під час реалізації програми TAG, основні завдання організації та повідомила про заходи, вжиті для забезпечення прозорості, підзвітності та ефективності внутрішнього управління правами авторів та правовласників.

Начальник департаменту права та реєстрації творів Агентства авторських прав Республіки Азербайджан Надіра Бадалбайлі зосередила увагу на діяльності національного відомства з ІВ та окремо подякувала ДСІВ за організацію та проведення семінару.

Сюзана Нерсісян

Надіра Бадалбайлі


Начальник департаменту колективного управління авторським правом Національного центру інтелектуальної власності Республіки Білорусь Алєксєй Бічурін також відзначив діяльність ВОІВ та ДСІВ з організації семінару, який висвітлює найбільш актуальні теми сфери авторського права та суміжних прав. У своїй доповіді фахівець розглянув роль та місце Національного центру інтелектуальної власності в державних органах Білорусі, окреслив основні засади його діяльності й розповів про розвиток колективного управління та організацію діяльності ОКУ.

Про становлення нормативної системи в галузі авторського права в Грузії та діяльність єдиної в країні ОКУ аудиторія дізналася з доповіді Манани Пруідзе, начальника департаменту права та міжнародних зв’язків Національного центру інтелектуальної власності Грузії (Sakpatenti).

Євген Русу, спеціаліст ІІІ категорії Державного агентства з інтелектуальної власності республіки Молдова (AGEPI), зупинився на питаннях акредитації ОКУ, нагляду за їх діяльністю, розповів про виявлення невідповідностей і застосування санкцій до порушників.

Манана Пруідзе

Алєксєй Бічурін

   

Євген Русу

Регіональний семінар ВОІВ, 2-3.03.2017


Досвід України у сфері колективного управління в рамках сьомого блоку семінару презентували Начальник управління з міжнародної співпраці ДО «УААСП» Людмила Цимбал та Віталій Воротніков, представник ГО «Український авторський сервіс». Доповідь Людмили Цимбал була присвячена розгляду профілю ДО «УААСП», статистичним даним щодо зборів та розподілу винагороди за 2013 – 2016 рр. Фахівець розповіла про участь організації в засіданнях CISAC та заключення договорів з 15 зарубіжними ОКУ у 2016 р.; окреслила основні виклики, з якими стикаються працівники сфери колективного управління в Україні: брак законодавчої бази, низький рівень обізнаності з відповідних питань у суддів та недостатня обізнаність користувачів і правовласників. А також сформулювала основні цілі ДО «УААСП»: трансформація, автоматизація та підвищення рівня зборів за рахунок ТБ, радіо, концертів, Інтернету та сегменту HORECA. Віталій Воротніков презентував портал «Український авторський сервіс» для авторів, правовласників та користувачів, який надає змогу правовласникам завантажувати свої музичні твори для придбання, контролювати суму доходів і перераховувати кошти на власний рахунок, аналізувати кількість прослуховувань, проводити аукціони з продажу виключних прав, аналізувати прибутковість музичних творів. Користувачі, у свою чергу, мають змогу підібрати музичне оформлення для власного продукту, придбати ліцензію на публічне сповіщення або виконання музичних творів, придбати відповідну ліцензію на використання твору.

Людмила Цимбал

Віталій Воротніков


У межах заключної теми семінару розглядалися практичні кейси з питань колективного управління правами. Одне із завдань полягало в пошуку можливостей реформування правового механізму системи зборів за приватне копіювання в умовах застосування інструмента примусових зборів у цифровому середовищі. Під час моделювання громадських слухань із зазначеного питання умовному «уряду» були подані аргументи «на користь» та «проти» реформування інституту зборів за приватне копіювання.

Закриваючи захід, Антоніна Малиш подякувала представникам ВОІВ за надану можливість проведення семінару в Україні, висловила вдячність фаховій аудиторії за активну роботу впродовж двох днів заходу, відзначила актуальність та насиченість програми, а також наголосила на важливості участі в ньому представників багатьох країн регіону, яка зробила можливим ефективний обмін досвідом на міжнародному рівні.

Регіональний семінар ВОІВ, 2-3.03.2017

Єва Плетпер

   

Регіональний семінар ВОІВ, 2-3.03.2017

Регіональний семінар ВОІВ, 2-3.03.2017

   

Антоніна Малиш

Євгеній Сесисицький

   

Аніта Хус-Екерхульт

Регіональний семінар ВОІВ, 2-3.03.2017

 

Повернутися



Головна сторінка
Версія для друку Версія для друку
© Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності".
2004-2017 Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.
Finport Technologies розроблено компанією
Finport Technologies