Укр Eng
На цей день подій не заплановано Січень Січня Лютий Лютого Березень Березня Квітень Квітня Травень Травня Червень Червня Липень Липня Серпень Серпня Вересень Вересня Жовтень Жовтня Листопад Листопада Грудень Грудня

Під час робочого візиту до Кишинева (Молдова) керівництво українського ІР офісу відвідало Парламент Республіки Молдова, Державне агентство інтелектуальної власності Республіки Молдова (AGEPI), а також зустрілося зі студентами Академії економічних досліджень Молдови (ASEM).

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій в Молдові представили: очільниця IP офісу (УКРНОІВІ) Олена Орлюк та перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак.

 

  • В Парламенті Республіки Молдова

Під час візиту до Парламенту Республіки Молдова Олена Орлюк відзначила прогресивний досвід Молдови в імплементації європейських актів у сфері інтелектуальної власності і те, як упевнено Україна рухається на шляху до набуття повноправного членства в ЄС:

“Це важка робота, наші країни докладають як великих індивідуальних, так і спільних зусиль, які принесуть суттєві результати для наших народів, для європейського майбутнього. У наших країнах з огляду на перспективу членства в ЄС мають діяти ті правила і стандарти, які дозволятимуть інноваторам та креаторам, бізнесам, заснованим на ІР, ефективно охороняти результати інтелектуальної і творчої діяльності, захищати та комерціалізувати їх, поширювати, і таким чином популяризувати себе і свою країну”, - переконана Олена Орлюк.

 

  • В молдовському IP офісі

Також українська делегація разом із колегами з ЄС та Грузії відвідала Державне агентство інтелектуальної власності Республіки Молдова, де ознайомилася із поточною роботою молдовського ІР офісу, з викликами та основними пріоритетами діяльності.

Під час зустрічі між Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та AGEPI було підписано Робочий план на 2024-2025 роки. Нагадаємо, що Робочий план на 2024 та 2025 роки між українським ІР офісом та EUIPO було підписано у жовтні 2023 року.

Під час зустрічі в AGEPI Олена Орлюк зазначила, що участь в проєкті EU4IP дозволить залучати інструменти підтримки на багатьох рівнях, які виходять далеко за межі реєстрації та адміністрування прав інтелектуальної власності. У підсумку це сприятиме пом’якшенню негативних наслідків війни.

“Це дозволить наблизити візію України як держави, де інновації є основою економіки і основою національної безпеки. Сьогодні перед нами багато викликів. І питання імплементації acquis EU до національного законодавства – є одним із них. У цьому питанні ми покладатимемось на досвід наших партнерів та експертів. Адже для нас важливо не лише виконати “домашнє завдання” з імплементації європейських норм, а й напрацювати комплексне бачення стійкої, прозорої та ефективної системи застосування цих правил. Це основа інноваційного розвитку та економічного відновлення. І ми готові робити свій внесок у розвиток системи інтелектуальної власності Європи, з нашими напрацюваннями, експертизою, які також можуть бути корисними європейським інституціям і бізнесу. І я дуже сподіваюсь, що в рамках реалізації цього проєкту Україна зможе прийняти експертів у мирний час не лише в Києві чи у Львові, але й в українській Ялті”, - зазначила очільниця ІР офісу.

    

 

  • В Академії економічних досліджень Молдови

Окрім офіційних заходів, представники делегації виступили перед студентами Академії економічних досліджень Молдови. Олена Орлюк закликала студентів не сприймати мир як даність, не втрачати своїх можливостей, не зволікати.

“Українські студенти вчаться, мріють і діють відповідно до своїх переконань навіть у надважких умовах війни. Зі своїми випускниками я планувала майбутнє і в 2022 році, коли російські війська були дуже близько до столиці”, - поділилася досвідом очільниця українського IP офісу.

Олена Орлюк переконана, що майбутнє - за інтелектуальною власністю, і в підтвердження цього навела конкретні статистичні факти:

“За показниками 2017-2019 років, в Європі ті індустрії, що залежать від ІР, забезпечили 29,7% зайнятості. Цей показник зростає з кожним роком. Нині понад 40% ВВП ЄС генерують індустрії, засновані на використанні інтелектуальної власності”.

Фото: Ion Buga Photographer

Довідково: 

Робочий візит до Молдови відбувся в межах офіційного запуску EU4IP – проєкту співпраці між EUIPO та національними відомствами інтелектуальної власності – УКРНОІВІ (український IP офіс), Sakpatenti (Грузія) та AGEPI (Молдова) – для зміцнення прав інтелектуальної власності в Україні, Грузії та Молдові за підтримки ЄС, та тривав з 25 до 26 березня 2024 року.

Візит відбувся за участі виконавчого директора EUIPO Жоао Неграу, високопоставлених представників країн-бенефіціарів, Представництва ЄС у Молдові та очільників європейських національних відомств інтелектуальної власності Естонії, Латвії, Литви та Румунії в межах ініціативи Team Europe.

 

Читайте також:

Відкриття Центрів підтримки технологій та інновацій (TISCs), воркшопи про комерціалізацію винаходів та роль інтелектуальної власності в економічному зростанні, участь у бізнес-форумі для підприємців. Команда фахівців ІР офісу провела низку заходів на Вінниччині в межах роботи National IP&Innovations Hub та реалізації міжнародного проєкту TISC в Україні. 

Робота із ЗВО

Ще два Центри підтримки технологій та інновацій (TISCs) відкрили у Вінницькій області. Вони працюватимуть на базах Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та релокованого Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Крім того, в обох навчальних закладах фахівці ІР офісу провели воркшопи, під час яких розповіли:

  • як мережа TISC підтримує винахідників та інноваторів,
  • як залучатися до грантових програм для науковців,
  • як комерціалізувати права на наукові розробки ЗВО та наукових установ тощо.

Домовились і далі співпрацювати як із самими освітніми закладами, так і їх інноваційною інфраструктурою. ІР офіс в цьому напрямі пропонує широкий спектр інформаційно-консультативних послуг, в тому числі і допомоги з підключення баз даних Всесвітньої організації інтелектуальної власності - ARDI та ASPI.

Робота з підприємцями

Фахівці ІР офісу взяли участь у форумі Розвиток інновацій у підприємницькій діяльності”, який проводили на базі Вінницької торгово-промислової палати. Цей захід став корисним для багатьох представників бізнесу, стартаперів та фахівців у сфері ІР, таких як Arpal, KNESS, Промавтоматика, BEZBRENDU тощо.

Під час форуму представники ІР офісу разом з іншими учасниками:

  • розглянули реальні успішні кейси, розкривши роль прав на об’єкти інтелектуальної власності у розвитку бізнесів,
  • обговорили послуги мережі TISС для підприємництва,
  • поділилися досвідом грантової підтримки,
  • звернули увагу на ІР як частину бізнес-стратегії та побудови бренду стартапу,
  • розглянули практичні аспекти та рекомендації щодо охорони та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності на маркетплейсах.

Модерував захід Ігор Шевченко – представник мережі TISC (Вінницька торгово-промислова палата), патентний повірений, начальник відділу зовнішньоекономічних зв’язків та перекладів Вінницької торгово-промислової палати.

Під час просвітницьких заходів на Вінниччині IP офіс представляли:

  • Ігор Паренчук, заступник директора ІР офісу;
  • Ольга Кронда, начальник департаменту розвитку інновацій;
  • Анастасія Ярмолюк, начальник відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) департаменту розвитку інновацій;
  • Марина Зенова, начальник відділу розвитку інноваційної екосистеми департаменту розвитку інновацій;
  • Галина Штогрин, начальник відділу координації грантової діяльності департаменту розвитку інновацій;
  • Ігор Шевченко, заступник начальника відділу аналізу інноваційних показників та патентної інформації департаменту з економічних питань інноваційного розвитку.

І представники ЗВО та наукових установ, і підприємці Вінниччини погодились з тим, що слід і надалі працювати над створенням регіональних інноваційних хабів, налагоджувати з ними партнерські зв’язки та сприяти розвитку регіональних інноваційних проєктів.

 

Читайте також:

Представники української делегації взяли участь у 47-й сесії Постійного комітету із законодавства у сфері торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень (SCT), що відбулась у штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), м. Женева (Швейцарія).

Комітет SCT діє як форум для обговорення питань сприяння координації та надання рекомендацій стосовно прогресивного розвитку міжнародного права у сфері торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень, включаючи гармонізацію національних законів та процедур.

Що розглянули та ухвалили

Порядок денний 47-ї сесії, зокрема, передбачав розгляд таких питань:

  • Проєкт Спільної рекомендації стосовно охорони дизайнів графічних інтерфейсів користувачів (GUI) як промислових зразків (документ SCT/44/6 Rev.4), а також дослідження значення охорони GUI як промислових зразків для інновацій (документ SCT/46/5).
  • Ухвалення керівних принципів проведення експертизи торговельних марок, що складаються з назв країн, національно значущих географічних назв або містять такі назви (документ SCT/43/6 Rev.2).
  • Проєкт Спільної рекомендації щодо положень про охорону назв країн (документ SCT/43/9).
  • Охорона назв країн і національно значущих географічних назв у системі доменних імен (DNS) (документ SCT/41/6 Rev).

На інформаційній сесії, присвяченій розвитку національних брендів, учасники обговорили вплив національних брендів на соціально-економічний розвиток держав, а також поділились дієвими механізмами забезпечення їх правової охорони.

Під час інформаційної сесії стосовно географічних зазначень розглянуто питання застосування підстав для відмови в наданні правової охорони географічному зазначенню та торговельній марці, пов’язаних із існуванням більш ранніх прав інтелектуальної власності.

Пряма мова

Українська делегація підкреслила зацікавленість в обговоренні пропозицій делегацій держав-членів, а також готовність поділитися досвідом щодо створення національних брендів, однак привернула увагу присутніх до грубого порушення міжнародного гуманітарного права однією з держав-членів ВОІВ.

“Кілька днів тому, в результаті удару російської балістичної ракети по житловому району в місті Одесі загинуло щонайменше 20 людей і понад 75 осіб отримали поранення. На початку березня російські безпілотники влучили ще в один житловий будинок в Одесі, зруйнувавши 18 квартир і вбивши 12 цивільних осіб, у тому числі п'ятьох дітей. Майже 26% території України залишаються окупованими. Водночас Україна є однією з найбільш замінованих країн світу, де близько третини території є потенційно небезпечними через російські міни, що істотно впливає на здатність українських користувачів інтелектуальної власності розвивати свої географічні зазначення та інші права ІВ”, – заявила начальниця відділу прав на позначення українського ІР офісу Тетяна Терехова.

Тетяна Терехова

росія продовжує неправомірно використовувати географічні зазначення з тимчасово окупованого Криму та південних регіонів України. Окрім того, росія зловживає ресурсами ВОІВ для легітимізації своєї військової окупації, надаючи неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через Мадридську та Гаазьку системи. Ми вимагаємо, щоб міжнародно визнані кордони України були повністю визнані в усіх питаннях, пов'язаних з інтелектуальною власністю, реєстрами ВОІВ та її глобальними службами”, – зазначив Перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак.

Заява України отримала підтримку серед країн-учасниць та представників регіональних груп.

“Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/4, країни-члени групи CEBS засуджують спробу анексії росією території України та закликають до повної поваги територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Оскільки цей постійний комітет надає можливість обговорити шляхи вдосконалення нормативно-правової бази ІВ щодо торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень, сприяючи таким чином розвитку глобального захисту ІВ, вважаємо важливим замислитися над негативними наслідками цієї драматичної війни. Вже два роки ця війна завдає безпрецедентної шкоди українській екосистемі ІВ та національним інституціям, що забезпечують розвиток і захист прав ІВ”, - заявила Крістіна Аворнік, координаторка групи СEBS.

Солідарність з Україною висловили представники делегацій Нідерландів – від імені країн групи B, Бельгії – від імені країн ЄС, а також делегація Франції.

Національні символи в ТМ. Обмін досвідом

Також представники української делегації долучилися до обговорення питання прийняття керівних принципів проведення експертизи торговельних марок, що складаються з назв країн, національно значущих географічних назв або містять такі назви. Триваючі дискусії щодо пропозиції ухвалити такі рекомендації виявили, що значна кількість держав-членів не передбачають в національному законодавстві окремих підстав для відмови у реєстрації торговельних марок які пов’язані з використанням назв держав та/або значущих географічних назв, до яких можна віднести назви столиць, адміністративних та територіальних регіонів країни.

Також держави-члени наголошують на поширеному недобросовісному використанні назв держав у торговельних марках, яке шкодить інтересам відповідної держави та стає причиною фінансових та адміністративних збитків.

В світлі цього триваючого обговорення, українська делегація поділилися досвідом національного регулювання зазначеного питання, що передбачає, зокрема, діяльність Комісії “Україна”, наголошуючи на практиці відповідальної експертизи торговельних марок, що містять офіційні повні або скорочені назви чи міжнародні літерні коди як України, так й інших держав, що викликало значний інтерес у делегацій держав-членів ВОІВ.

Зокрема Тетяна Терехова зазначила:

“За українським законодавством, використання назви держави як частини торговельної марки та використання прикметника, похідного від назви держави, вважаються різними підставами для відмови в реєстрації. Прикметник, утворений від назви держави, інша географічна назва, залежно від випадку, розглядається як описовий елемент торговельної марки або як такий, що може ввести в оману щодо географічного походження товарів чи послуг.

За законом, не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують, зокрема, державні герби, прапори та інші державні символи, а також офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав. Такі позначення можуть бути включені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода компетентного органу відповідної держави”.

Водночас Тетяна Терехова зауважила:

“Національним законодавством також передбачено імітацію державних символів, якою визнається будь-яке наслідування з точки зору геральдики, що може викликати у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою та заявленим позначенням. 

Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави «Україна» та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного герба України є Комісія, утворена УКРНОІВІ. У березні 2024 року набув чинності відповідний наказ Міністерства економіки України, яким затверджено Положення про діяльність такої Комісії”.

Враховуючи прогресивну національну практику, державам-членам було запропоновано розглянути на наступних засіданнях окрім рекомендацій щодо прямого використання назв країн та національно значущих географічних назв, можливість імітації таких назв, а також державних символів, що поки не було предметом детального огляду в рамках SCT.

 

Читайте також:

Європейська комісія прийняла Рекомендацію, спрямовану на боротьбу з контрафактною діяльністю як в інтернеті, так і офлайн. Рекомендація передбачає створення спеціального інструментарію ЄС для боротьби з підробками, підкреслюючи ключову роль EUIPO у захисті IP прав.

Що це за документ

Рекомендація містить ряд стратегічних ініціатив, спрямованих на:

  • боротьбу з підробками та посилення захисту прав інтелектуальної власності;
  • розробку спеціального інструментарію для підвищення стійкості компаній та кращого захисту власних нематеріальних активів від злочинів (у тому числі кібер-крадіжок).

Дана ініціатива була розроблена на виконання плану заходів Європейської комісії у сфері інтелектуальної власності 2020 року і ґрунтується на практиці та напрацювання Європейської обсерваторії з питань порушення прав інтелектуальної власності Також представниками Обсерваторії було ініційовано проведення низки семінарів із залученням стейкхолдерів.

Рекомендація отримала назву «Інструментарій ЄС для боротьби з підробками». У документі наголошується на ключовій ролі EUIPO у захисті ПІВ та передбачається, що відповідний інструментарій спрятиме систематизації інформації, відстеженню передового досвіду та посиленню міжнародного співробітництва у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

«Опублікована сьогодні Рекомендація підкреслює значну роботу, проведену представниками Обсерваторії EUIPO у сфері захисту прав інтелектуальної власності, і є чітким сигналом для продовження боротьби з підробками, приділяючи особливу увагу цифровому захисту прав інтелектуальної власності. Ми готові підтримати Комісію в цій ініціативі», - зазначив виконавчий директор EUIPO Жоао Неграу.

Як діятиме Інструментарій

Ключовим завданням є посилення співпраці між правовласниками, постачальниками послуг та правоохоронними органами з особливим акцентом на застосуванні новітніх технологій. Заходи, перераховані у Рекомендації, стануть дієвим поштовхом для активізації дій, спрямованих на підтримку захисту ПІВ. Зокрема, йдеться про:

  • подальше вдосконалення Порталу захисту IP прав;
  • обмін передовим досвідом, актуалізацію меморандумів про взаєморозуміння щодо контрафакту та реклами;
  • співпрацю з правоохоронними органами ЄС щодо обміну інформацією;
  • підвищення рівня правової культури, професійної підготовки та освіти у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Серед інструментів у Рекомендації виділяється IP scan enforcement voucher (ваучер щодо перевірки дотримання прав інтелектуальної власності) - ініціатива Фонду МСП (SME Fund), спрямованій на зміцнення потенціалу малих та середніх підприємств в управлінні IP прав та їх захисті.

Йдеться про надання фінансової підтримки МСП для отримання консультацій експертів щодо захисту ПІВ, упередження порушення прав інших осіб, що є важливим кроком на шляху до посилення правової стійкості МСП.

Додаткові заходи передбачають:

  • створення єдиного контактного центру з питань захисту прав інтелектуальної власності,
  • сприяння приєднанню до Закону про цифрові послуги,
  • сприяння розвитку альтернативних механізмів вирішення спорів (Digital Service Act), включаючи Центр медіації EUIPO.

Наступні кроки

Наступним важливим етапом стане моніторинг Європейською Комісією за підтримки EUIPO результатів впливу та імплементації Рекомендації протягом наступних трьох років.

За результатами моніторингу Комісія оцінить, чи потрібні додаткові заходи на рівні ЄС. Також буде здійснено аналіз впливу Закону про цифрові послуги та Рекомендацій щодо боротьби з онлайн-піратством в контексті спортивних та інших live-подій на забезпечення дотримання IP прав.

 

Читайте також:

Під час робочого візиту до Кишинева (Молдова) керівництво українського ІР офісу взяло участь у заході, присвяченому офіційному запуску EU4IP – проєкту співпраці між EUIPO та національними відомствами інтелектуальної власності – УКРНОІВІ (український IP офіс), Sakpatenti (Грузія) та AGEPI (Молдова) – для зміцнення прав інтелектуальної власності в Україні, Грузії та Молдові за підтримки ЄС.

Захід відбувся за участі Жоао Неграу, виконавчого директора Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), високопоставлених представників країн-бенефіціарів, Представництва ЄС у Молдові та європейських національних відомств інтелектуальної власності Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Румунії в межах ініціативи Team Europe.

Український ІР офіс в Молдові представляє очільниця ІР офісу (УКРНОІВІ) Олена Орлюк та перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак.

Україна уже досягла значних результатів на шляху до набуття повноправного членства в ЄС, які ми готові продемонструвати. На цьому наголосила Олена Орлюк під час виступу на панельній дискусії, присвяченій інтеграції України, Молдови та Грузії в європейську систему інтелектуальної власності, останнім подіям та перспективам на майбутнє.

Очільниця ІР офісу подякувала Європейській Комісії, EUIPO та європейським національним відомствам за постійну підтримку України, особливо у ці темні часи повномасштабного вторгнення росії. Вона висловила переконання, що участь у проєкті EU4IP дозволить посилити систему інтелектуальної власності та інновацій не тільки у трьох країнах-кандидатах на членство в ЄС, а й в цілому позитивно вплине на глобальну систему інтелектуальні власності та інновацій.

Олена Орлюк

«Я також упевнена, що проєкт EU4IP стане практичним інструментом підтримки малого і середнього бізнесу, підприємств, креаторів та інноваторів, які потребують наших спільних зусиль, не лише для забезпечення охорони і захисту прав інтелектуальної власності, але і для відкриття нових можливостей комерціалізації. Україна зараз над цим дуже активно працює», - наголосила Олена Орлюк.

Очільниця IP офісу зазначила, що виклики, спричинені російською агресією в Україні, лише поглиблюються: зростають людські втрати, руйнується інфраструктура, вичерпуються фінансові ресурси. Все це негативно впливає на екосистему інтелектуальної власності, креативний та інноваційний сектори; впливає як на комерціалізацію прав, так і на процес створення інтелектуального продукту як такого.

«Та попри ці виклики, статистика показує збільшення показників заявок та відновлення зацікавленості у охороні прав інтелектуальної власності. У порівнянні з 2022 роком, у 2023-му на 55,4% збільшилась кількість надходження заявок на торговельні марки, майже на 35% збільшилась кількість заявок на промислові зразки. На 27% зросло надходження заявок від національних винахідників за національною процедурою», - зазначила Олена Орлюк.

Про те, що галузь розвивається, свідчить і велика кількість конкурсів і нових проєктів, зокрема в сфері green technology, діджиталізації, біомедицини, ІТ сфері.

«Україна демонструє великі досягнення, і ми маємо забезпечити їх належними й ефективними механізмами охорони та захисту інтелектуальної власності», - переконана очільниця ІР офісу.

Богдан Падучак

Довідково:

Ініціатива EU4IP спрямована на використання інтелектуальної власності для створення сприятливого середовища для інновацій, творчості та вільної конкуренції. Таким чином партнерство прокладає шлях для вступу трьох країн-кандидатів - України, Молдови та Грузії - до ЄС та Мережі інтелектуальної власності Європейського Союзу (European Union IP Network, EUIPN), яка складається з EUIPO, національних IP відомств та асоціацій користувачів ЄС.

Фото: Ion Buga Photographer

 

Читайте також:

27 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 20 грудня 2023 року № 19944 “Про затвердження Положення про Комісію з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України”.

Для того, щоб обговорити ключові аспекти Положення, в ІР офісі відбулася онлайн-зустріч із представниками професійної спільноти.

Від ІР офісу участь у заході взяли:

  • Олена Орлюк, директорка ІР офісу;
  • Микола Потоцький, радник директора ІР офісу;
  • Віолетта Ваганова, начальниця управління забезпечення роботи колегіальних органів ІР офісу.

На даний момент завершуються організаційні заходи з формування складу Комісії, яка відновить свою діяльність з розширеними повноваженнями, оскільки матиме право надавати згоду не лише на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна, а й на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України.

“В сучасних у мовах український бізнес потребує більшої ідентифікації своєї продукції з Україною, і включення до торговельних марок державних символів сприятиме донесенню світу того, що Україна продовжує не лише боротись за свою незалежність, але й має значний потенціал для відновлення, зростання та конкуренції на світовому ринку”, – зазначила Олена Орлюк.

Дозвіл на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України надається за умови, що це не суперечитиме публічному порядку і загальновизнаним принципам моралі, та за наявності хоча б двох з таких факторів:

  • товари та/або послуги, для яких заявлено торговельну марку, мають промислову, соціальну, освітню, наукову, культурну чи художню цінність, цінність для галузей економіки України;
     
  • заявник надає благодійну, гуманітарну допомогу у вигляді товарів та/або послуг, для яких заявлено торговельну марку;
     
  • заявник має визнану репутацію щодо таких товарів та/або послуг та здійснює заходи з просування позитивного іміджу України щодо таких товарів та/або послуг;
     
  • заявник займає домінуюче положення на ринку України щодо товарів та/або послуг, для яких заявлено торговельну марку;
     
  • заявник здійснює зовнішньоекономічну діяльність та у своїй групі товарів та/або послуг зовнішньоекономічної діяльності займає домінуюче положення;
     
  • тривалість діяльності заявника на ринку України та/або світовому ринку щодо заявлених товарів та/або послуг становить не менше ніж п'ять років.

Детальніше з прикладами документів, які можуть надаватися на підтвердження наявності щодо заявника фактору можна ознайомитися у презентації, представленій ІР офісом:

Переглянути презентацію

Довідково:

Основним завданням Комісії “Україна” є колегіальний розгляд клопотань про надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та/або міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України.

 

Читайте також:

25–26 березня делегація ЄС на чолі з Жоао Неграу, виконавчим директором Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), відвідує Кишинів, Молдова. Участь у заходах бере і керівництво українського IP офісу: очільниця УКРНОІВІ Олена Орлюк та перший заступник директора Богдан Падучак.

Перший день було відзначено запуском EU4IP, проекту співпраці між EUIPO та національними відомствами інтелектуальної власності - УКРНОІВІ (український IP офіс), Sakpatenti (Грузія) та AGEPI (Молдова) - для зміцнення прав інтелектуальної власності у Грузії, Молдові та Україні за підтримки ЄС.

Ініціатива спрямована на використання інтелектуальної власності для створення сприятливого середовища для інновацій, творчості та вільної конкуренції. Таким чином, партнерство прокладає шлях для вступу трьох країн-кандидатів до ЄС та Мережі інтелектуальної власності Європейського Союзу (European Union IP Network, EUIPN) – мережі, яка складається з EUIPO, національних відомств ІВ та асоціацій користувачів ЄС.

Під час дводенного візиту делегація ЄС також зустрічається з європейськими та міжнародними зацікавленими сторонами, обговорюючи потреби та цілі проекту EU4IP.

25 березня делегація ЄС зустрілася з віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Республіки Молдова паном Міхаєм Попшоєм, а також з іншими високопосадовцями урядів України, Грузії та Молдови.

Офіційний запуск проєкту EU4IP: пряма мова

25 березня проєкт EU4IP урочисто відкрили віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції та головний учасник переговорів Республіки Молдова щодо вступу до ЄС пані Крістіна Ґерасімова, посол ЄС у Республіці Молдова пан Яніс Мажейкс та виконавчий директор EUIPO. Конференція зібрала високопоставлених представників країн-бенефіціарів, а також EUIPO, Представництва ЄС у Молдові та європейських національних відомств інтелектуальної власності Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Румунії в рамках ініціативи Team Europe.

«На нашому європейському шляху ми незмінні в розумінні важливості якісного захисту ІР для розбудови конкурентоспроможної та стійкої економіки, заснованої на інноваціях, технологіях та креативності, тим більше в умовах викликів триваючої війни. Досягнення візії спільного, інноваційного європейського майбутнього – неможливе без досвіду, експертизи та послідовної підтримки наших європейських колег. Усі ці елементи підтримки нам випала можливість зустріти в рамках співпраці з EUIPO», – зазначила Олена Орлюк, директорка українського IP офісу (УКРНОІВІ).

Олена Орлюк

Богдан Падучак

«Я радий, що успіх спільного проекту Грузія-ЄС 2020-2023 заклав основу для нового регіонального проекту, до якого, поряд з Грузією, залучені також Україна та Молдова. Це особливо важливо, оскільки всі три країни-учасниці проекту EU4IP отримали статус кандидатів на членство в ЄС. Я глибоко вірю, що цей проект зробить значний внесок у подальший розвиток сфери інтелектуальної власності країн-учасниць», – сказав Сосо Ґіорґадзе, голова Sakpatenti.

Сосо Ґіорґадзе

Еудженіу Русу, Генеральний директор AGEPI, підкреслив важливість проекту EU4IP для країн-бенефіціарів, зазначивши:

«Запуск цього проекту ЄС має велике значення для Республіки Молдова, оскільки це підтверджує нашу відданість зміцненню системи інтелектуальної власності та просуванню нашої програми європейської інтеграції. Ми раді співпрацювати з EUIPO та нашими партнерами з ЄС для подальшого посилення захисту інтелектуальної власності в Молдові, Україні та Грузії. Ця співпраця має важливе значення для створення сприятливого середовища для інновацій, творчості та вільної конкуренції, таким чином сприяючи нашим цілям вступу до ЄС та інтеграції в Європейську мережу інтелектуальної власності».

Еудженіу Русу

«Ми докладемо всіх зусиль для надання будь-якої допомоги, необхідної відповідно до конкретних потреб кожної з країн. Проект EU4IP, що фінансується ЄС, який ми запускаємо сьогодні, сприятиме приведенню правової бази наших країн-партнерів у відповідність до acquis ЄС щодо інтелектуальної власності, узгодження правового регулювання, правової охорони та захисту», - сказав Жоао Неграу, виконавчий директор EUIPO.

Жоао Неграу

EU4IP: мета і сенси проєкту

Зміцнюючи ландшафт інтелектуальної власності, EU4IP сприяє економічному та культурному розвитку, зміцнює потенціал малих і середніх підприємств (МСП) і підвищує рівень інвестиційної привабливості. Основною метою проекту EU4IP є сприяння належному та ефективному рівню реєстрації, захисту та правозастосування у сфері ІВ в Україні, Грузії та Молдові.

Мета полягає в тому, щоб три країни — Україна, Молдова, Грузія — перейняли передовий європейський і міжнародний досвід і дотримувалися  зобов’язань, викладених у відповідних Угодах про асоціацію, Угодах про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (УА/ПВ ЗВТ), та впроваджували рекомендації Європейської Комісії щодо набуття членства в ЄС.

Проект EU4IP підкреслює важливість охорони й захисту прав інтелектуальної власності, зосереджуючись на чотирьох ключових сферах:

  • вдосконалення законодавчої бази та сприяння її узгодженню з acquis ЄС у сфері інтелектуальної власності;
  • підтримка установ і мереж у сфері ІВ;
  • співпраця над механізмами захисту прав; та
  • підвищення обізнаності, орієнтоване на приватний сектор та МСП.

Цей фінансований ЄС проект реалізується EUIPO протягом початкової тривалості у 48 місяців, починаючи з 1 січня 2024 року, із загальним бюджетом 4 мільйони євро, наданих Європейським Союзом, включаючи EUIPO.

Підтримка України ЄС у сфері ІВ

У 2022 році ВІВЄС вжила заходів для надання підтримки українським власникам торговельних марок і промислових зразків та забезпечення належної охорони й захисту їхніх прав інтелектуальної власності в ЄС, продовжуючи технічну роботу та співпрацю з українськими органами інтелектуальної власності.

У лютому 2023 року між Європейською Комісією та Україною було досягнуто новаторської угоди, яка дозволяє Україні брати участь у заходах, що фінансуються Європейським Союзом у межах Програми єдиного ринку.

У червні 2023 року SME Fund, спільний фонд EUIPO та Європейської комісії для малого та середнього бізнесу, було розширено для підтримки українських підприємств, які тепер можуть отримати фінансування для подання заявок на права інтелектуальної власності, включаючи торговельні марки, промислові зразки, винаходи чи сорти рослин.

У жовтні 2023 року виконавчий директор ВІВЄС Жоао Неграу відвідав Україну, щоб обговорити значний вплив російської агресії на сферу інтелектуальної власності в Україні, підкресливши нагальну потребу спільних зусиль для вирішення цих проблем, а також дослідити роль інтелектуальної власності у період післявоєнного відновлення країни для покращення її інвестиційного клімату. Під час цього візиту між EUIPO та УКРНОІВІ було підписано дворічний робочий план на 2024–2025 роки, який окреслює спільні заходи за Меморандумом про взаєморозуміння, підписаного в липні 2023 року.

Довідково:

EUIPO — одна з найбільших децентралізованих агенцій Європейського Союзу, розташована в Аліканте, Іспанія. Відзначаючи своє 30-річчя у 2024 році, Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу керує реєстрацією торговельних марок ЄС з 1994 року та промислових зразків з 2003 року, обидва з яких є правами інтелектуальної власності, які охоплюють 27 держав-членів Європейського Союзу.

У 2023 році до портфоліо агентства додалося ще одне право інтелектуальної власності — крафтові та промислові географічні зазначення.

EUIPO також здійснює співпрацю на рівні ЄС та на міжнародному рівні для створення рівних умов у світі інтелектуальної власності та є розпорядником Європейської обсерваторії з порушень прав інтелектуальної власності.

Фото: Ion Buga Photographer

Вже на початку квітня стартує семінар-тренінг (далі - тренінговий курс) "Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності", що спрямований на підвищення рівня професійної компетентності молодих фахівців сфери інтелектуальної власності та кандидатів у патентні повірені.

Цей курс має на меті передачу учасникам актуальних знань та навичок, необхідних для професійного надання послуг, пов'язаних з набуттям, здійсненням та захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності, для представництва інтересів фізичних та юридичних осіб в IP офісі (УКРНОІВІ) та Мінекономіки.

Дата, час та формат проведення

Коли?

2 квітня - 9 липня | 10:00 - 13:00 | Кожного вівторка та четверга.

Загалом - 29 онлайн-сесії з інтерактивними завданнями на платформі Zoom.

Чому будуть вчити

Тренінговий курс складатиметься з 29 сесій та охоплюватиме такі тематичні блоки:

  • Державна система правової охорони інтелектуальної власності.
  • Правова охорона обʼєктів авторського права і суміжних прав.
  • Міжнародні класифікації обʼєктів промислової власності.
  • Патентна документація.
  • Правова охорона торговельних марок.
  • Міжнародна реєстрація торговельних марок за Мадридською системою.
  • Правова охорона промислових зразків.
  • Правова охорона географічних зазначень.
  • Правова охорона винаходів та корисних моделей.
  • Правова охорона некласичних об'єктів інтелектуальної власності.
  • Розпоряджання майновими правами у сфері інтелектуальної власності.
  • Економіка та оцінка інтелектуальної власності.
  • Бухгалтерський облік та оподаткування нематеріальних активів.
  • Захист прав інтелектуальної власності.
  • Позасудові способи захисту прав інтелектуальної власності.
  • Медіація та арбітраж за процедурою ВОІВ.
  • Єдина політика розв'язання доменних спорів (UDRP).

Скільки коштує і як стати учасником

Вартість тренінгового курсу становить 6 000 гривень, в тому числі ПДВ.

Для того, щоб стати учасником курсу, необхідно виконати наступні кроки:

1. Ознайомитися з умовами публічного договору про надання послуг з проведення семінару-тренінгу “Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності”, що розміщений на офіційному сайті IP офісу за посиланням.

2. Заповнити реєстраційну форму за посиланням.

3. Оформити (підписати) заяву-приєднання до Договору, що розміщена на офіційному сайті IP офісу за посиланням та надіслати її листом на адресу електронної пошти: ip.academy@nipo.gov.ua (вказавши у темі листа своє прізвище та імʼя).

4. Після обробки заповнених даних вам на пошту надійне рахунок-фактура на оплату послуг, який необхідно сплатити, а квитанцію надіслати листом на адресу електронної пошти: ip.academy@nipo.gov.ua (вказавши у темі листа своє прізвище та імʼя).

5. Отримати на пошту лист підтвердження, що ви є учасником тренінгового курсу та очікувати на старт навчання.

Після завершення курсу, учасники, які відвідали не менше 80% занять та успішно виконали необхідні завдання, отримають сертифікат, що підтверджує проходження курсу.

Запрошуємо всіх зацікавлених стати учасниками IP тренінгу!

 

Читайте також:

Популярне на сайті

Реквізити рахунків УКРНОІВІ

До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716. 

Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:

Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».

З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).

Корисно знати

До уваги заявників

На запити заявників до НОІВ оприлюднюємо статут УКРНОІВІ та витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій. Також інформуємо, що 05.12.2022 код неприбутковості було змінено.

IP офіс запрошує на семінар-тренінг для підвищення рівня професійної компетентності молодих фахівців сфери інтелектуальної власності та кандидатів у патентні повірені. 

Детальніше >>

ПОКАЗНИКИ

Лютий 2023 Лютий 2024

Винаходи

205
215

Корисні моделі

255
363

Промислові зразки

65
97

Торговельні марки

2101
2833

Усього надійшло

2626
3508
ПН
ВТ
СР
ЧТ
ПТ
СБ
НД
25
26
27
28
29
30
1
2
3
4
5
Календар

28

Березня , 2024

На цей день подій не заплановано

Всі події