На цей день подій не запланованоСіченьСічняЛютийЛютогоБерезеньБерезняКвітеньКвітняТравеньТравняЧервеньЧервняЛипеньЛипняСерпеньСерпняВересеньВересняЖовтеньЖовтняЛистопадЛистопадаГруденьГрудня
Сьогодні велика кількість українських компаній розробляє сучасні технологічні рішення у найважливіших галузях, таких як DefenseTech, MedTech, ІТ, штучний інтелект. Завдяки цьому вони роблять свій внесок у світовий інноваційний технологічний розвиток, а також посилюють обороноздатність нашої країни та її економіку в умовах війни, надаючи пріоритет збереженню життя наших військових та мінімізації шкоди для цивільних і інфраструктури. І ці технологічні розробки потребують надійного захисту.
На цьому наголосила очільниця українського ІР офісуОлена Орлюк під час виступу на круглому столі, організованому Міністерством юстиції Великої Британії та Британським інститутом міжнародного та порівняльного права (British Institute for International and Comparative Law, BIICL) 24 квітня 2024 року. Захід був присвячений питанням розблокування інвестицій в Україну, зокрема шляхом вдосконалення механізмів вирішення спорів для заохочення, підтримки та захисту комерційних інвестицій.
Директорка ІР офісу долучилася в онлайн форматі до дискусії, присвяченої великим ідеям та потенційним рішенням для України. До цієї дискусії долучились:
ЛордТомас (Lord Thomas of Cwmgied), колишній Лорд - головний суддя Англії та Уельсу, президент Катарського міжнародного суду,
Сергій Іонушас, народний депутат України,
партнери міжнародних юридичних компаній та інші спікери.
Олена Орлюк наголосила на тому, що розвиток інноваційної екосистеми в Україні також має ключове значення в контексті європейської інтеграції нашої держави. У листопаді 2023 року Єврокомісія у своєму звіті відзначила значний прогрес України у реалізації необхідних кроків на шляху до членства в ЄС і зазначила низку рекомендацій, які необхідно виконати. Серед них – запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР суд), який був формально створений у 2017 році, проте так і не почав функціонувати. На необхідності запуску в Україні ІР суду також акцентують увагу й американські партнери.
Але поки українське суспільство чекає на старт роботи спеціалізованого суду, ІР офіс працює над перезапуском адміністративного механізму захисту (який забезпечуватиме Апеляційна палата ІР офісу), а також розвитком ІР медіації. Для цього на базі ІР офісу запущений Центр медіації та посередництва.
“Надійна система захисту прав інтелектуальної власності має вирішальне значення для розвитку інноваційних секторів економіки, інвестиційної привабливості та економічного зростання. Тому ІР офіс максимально підтримує якнайшвидше створення в Україні ІР суду та докладає до цього активних зусиль”, - зазначила Олена Орлюк.
Очільниця IP офісу переконана, що запровадження в Україні спеціалізованого судочинства у сфері ІР стане позитивним сигналом для інвесторів та залучення іноземних комерційних інвестицій.
У межах Дня IP&Innovations Hub, який пройшов під час Українського тижня інтелектуальної власності (IP Week 2024), відбулися дискусійні панелі. Учасники обговорили практичні аспекти діяльності, розвиток інноваційної інфраструктури, поділилися практичними кейсами та порадами, які стануть корисними для IP спільноти.
Дискусія 1. Щодо перспектив розвитку регіональних хабів
Модератором першої дискусійної панелі - “Регіональні інноваційні хаби: перспективи розвитку” - виступила Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу.
Вона акцентувала увагу присутніх на ролі регіональних хабів як осередків партнерства держави, бізнесу та науковців. А також підкреслила важливість системного підходу задля того, аби ця роль була ефективною та максимально корисною для розбудови інноваційної екосистеми.
“Інноваційні хаби - це елементи інноваційної інфраструктури, задача яких кластерно об’єднати всіх необхідних партнерів на рівні регіону. Це відкриває величезне коло можливостей для співпраці та розвитку. У свою чергу такі об’єднані учасники, до яких входять різноманітні державні, академічні та приватні партнери, стимулюють регіональне зростання”, - зазначила Ольга Кронда.
Ольга Кузьменко та Ольга Кронда
Про готовність бізнесу працювати спільно з державою та науковими установами розповіла Ольга Кузьменко, директорка департаменту досліджень та розробок технологій, компанії KNESS:
“Дуже важливо, аби голос бізнесу чули, адже саме бізнес є тією сферою, де у підсумку застосовують інновації, де є гроші та вплив на економіку країни”.
Відеотрансляцію заходів Дня IP&Innovations Hub дивіться на ютуб-каналі IP офісу:
Про те, як практично реалізувати ідеї, розповіла Тетяна Булана, доцентка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії НТУ “Дніпровська політехніка”. Вона акцентувала на тому, що найперше і найважливіше - розпочати із прокачки підприємницького мислення серед університетської спільноти:
“Важливо наголошувати, що з університету можна вийти не лише з дипломом, а і з власним стартапом. І це буде нашою спільною мрією”.
Тетяна Булана
Ксенія Семенова, виконуюча обов’язків ректора Національного авіаційного університету підкреслила важливість розвитку культури інтелектуальної власності в Україні задля розбудови конкурентоспроможної держави:
“Це важливо для побудови спільного простору інновацій із ЄС та іншими країнами. Ми не маємо бути просто джерелом мізків. Наші західні партнери мають купувати не наших людей, а продукти їхньої інтелектуальної діяльності”.
Ксенія Семенова
Дискусія 2. Щодо можливостей залучення фінансування
Модератором другої дискусійної панелі - “Можливості залучення фінансування через National IP&Innovations Hub” - виступила Галина Штогрин, начальниця відділу координації грантової діяльності ІР офісу. Вона акцентувала увагу на важливості залучення інвестицій, задля перетворення ідеї в інноваційний продукт та подальшої успішної реалізації проєкту.
Галина Штогрин
Оксана Бережна, генеральна директорка директорату інновацій та звʼязків науки з реальним сектором економіки МОН України, національний координатор COST, розповіла про можливості фінансування:
“COST - це програма науково-технічного співробітництва Європейського Союзу. З 2022-го року Україна стала повноправним членом програми, що дає нам можливість використовувати всі інструменти на рівні з країнами ЄС, робити спільні проєкти з іншими країнами та створювати консорціуми. Ми спостерігаємо позитивну динаміку залученості українських представників у програму (44% станом на кінець минулого року), наші дослідники активно співпрацюють з науковцями та інноваторами ЄС”.
Оксана Бережна
Ігор Таранов, керівник “Офісу Горизонт Європа в Україні” Національного фонду досліджень України, сконцентрувався у своєму виступі на тому, які можливості для розвитку інноваційного середовища може надати їхня програма, що триває у 2021-2027 роках:
“За період функціонування програми “Горизонт Європа” ми вже отримали в якості фінансування понад 36 млн євро. А середній відсоток успішності поданих заявок українськими організаціями дещо перевищує середній відсоток усіх учасників програми. Ми вважаємо це досить успішним показником”.
На важливості бути готовими та відповідати критеріям для залучення великого фінансування та міжнародних інвестицій у своєму виступі зосередився Кирило-Ігнатій Пільчук, керуючий партнер MajorKey Investment Group, співзасновник Investman Ukraine, експерт в сфері Strategies, Business Development, Crisis-management:
“Коли йдеться про те, щоб залучити фінансування від $100 тис до $100 млн, має бути готова відповідна інфраструктура та всі стейкхолдери, включаючи державу. Готовими мають бути також інструменти, які дозволять інновації не лише бути впровадженими у бізнес, а й працювати на міжнародному рівні”.
У межах IP Week 2024, присвяченого World IP Day (26 квітня), відбулася сесія “IP стратегія: WIPO для України” за участі представників Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).
Учасники заслухали звернення до спільноти генерального директора ВОІВ Дарена Танга. Він висловився про важливу роль, яку відіграє ІВ для розкриття потужності інновацій та творчості на шляху до розв’язання глобальних проблем. І закликав об’єднуватися сьогодні для того, аби розбудовувати краще завтра:
“Протягом історії, коли ми стикалися з труднощами, саме людська винахідливість, ідеї та інновації дозволяли нам долати перешкоди й досягти успіху. Тож аби спрямувати розвиток у правильне русло, нам потрібно використовувати інтелектуальну власність як каталізатор та силу для вирішення спільних глобальних викликів. Саме ІВ може стати засобом, який перетворює ідеї на реальний вплив.Тому в цей Всесвітній день інтелектуальної власності давайте об’єднаємось як глобальна спільнота та використаємо силу інтелектуальної власності для досягнення Цілей сталого розвитку, щоб побудувати краще майбутнє для всіх нас”.
Модератором сесії виступив Богдан Падучак, перший заступник директора ІР офісу, який також привітав усіх із Міжнародним днем інтелектуальної власності та вкотре нагадав, що Україна може відзначати це свято та дивитися у майбутнє завдяки Силам оборони, які щоденно відстоюють нашу незалежність.
Пан Богдан також ознайомив присутніх з основними засадами проєкту Національної стратегії сфери ІВ, який наразі обговорюється та готується. Та акцентував увагу на важливості впровадження нового документу, який відповідає викликам, що стоять перед Україною зараз:
“З часу прийняття останнього проєкту Національної стратегії Україна пройшла через неймовірну кількість змін і викликів. Агресивна війна росії проти нашої держави, величезні втрати та виклики для суспільства та економіки, статус кандидата на членство в ЄС, швидке технологічне та інституційне реформування сфери інтелектуальної власності - все це спонукало розпочати розробку нової Національної IP стратегії”.
До дискусії доєднався Хабіп Асан, директор відділу країн з перехідною економікою та розвинених країн ВОІВ. Він подякував команді Мінекономіки, якою опікується заступник Міністра Віталій Кіндратів, та команді українського IP офісу на чолі з Оленою Орлюк за відданість і працю у розробці нової Стратегії. Та відзначив важливість цієї Стратегії не лише для сфери інтелектуальної власності, а загалом для суспільства, життя українців та відбудови нашої країни:
“Наша спільна мета полягає в тому, щоб Стратегія слугувала дорожньою картою для спрямування розвитку України протягом наступних років, використовуючи потужність інновацій, креативності та інтелектуальної власності, каталізуючи економічне зростання, сприяючи технологічному прогресу та заохочуючи винахідництво. ВОІВ готова підтримувати український IP офіс на всіх етапах процесу - від розробки до успішного впровадження”.
Хабіп Асан
До обговорення доєдналася також Віраг Халганд, керівник сектору країн Центральної Європи, Балтії та країн Середземномор’я ВОІВ. Вона відзначила важливість Стратегії для координації зусиль усіх стейкхолдерів задля створення ефективного плану дій та його реалізації у тісній співпраці з міжнародними партнерами.
Віраг Халганд
А Меган Маккенн, спеціаліст з команди Програм ВОІВ виступила з презентацією методології для національних IP стратегій в державах-членах. А також навела приклади найкращих практик у розробці таких стратегій.
Меган Маккенн
На завершення дискусії Хайко Ріхтер, експерт ВОІВ, магістр права, старший науковий співробітник відділу інтелектуальної власності та конкурентного права Інституту інновацій та конкуренції Макса Планка, поділився ходом аналітико-діагностичної фази роботи над Стратегією, яка визначає місця, що потребують подальшого посилення. Та відзначив важливість синхронізації української Стратегії із чинним законодавством ЄС.
Хайко Ріхтер
Підсумовуючи першу Сесію дня, до присутніх звернулася очільниця українського IP офісу Олена Орлюк, яка подякувала колегам із ВОІВ за віддану підтримку, яка ніколи не зупиняється. А також відзначила важливість розвитку культури IP для України:
“Хочу ще раз привітати усіх нас із Міжнародним днем інтелектуальної власності. Для України цей день є специфічним, оскільки збігається із 38-ю річницею Чорнобильської трагедії. Отже ми дуже добре розуміємо важливість досягнення Цілей сталого розвитку ООН задля розбудови майбутнього. Особливо через призму триваючої військової агресії росії проти України. Тож для нас дуже важливо робити все можливе у нашій сфері, аби запропонувати суспільству ті інструменти, які допомагатимуть не просто відновлюватися, а розвиватися. Саме у цьому контексті ми говоримо про Стратегію, яка, я впевнена, з’явиться в Україні. І ми всі будемо чітко розуміти, куди рухаємося далі”.
Сфера інтелектуальної власності важлива передусім тим, що вона пронизує інші галузі. Саме тому сьогодні вкрай важливо визначитися із стратегічною візією розвитку сфери інтелектуальної власності, зрозуміти, куди рухається світовий ринок, яким є місце України у цій світовій парадигмі, і у чому наша країна може бути першою.
На цьому наголосив заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів під час презентації концепції проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року, яка відбулася в межах World IP Day 26 квітня 2024 року в IQ Business Center.
“Сьогодні презентується концепція проекту Національної стратегії, яка в подальшому буде передана на затвердження Уряду. Тепер важливо наповнити її змістом щодо стратегічних цілей, чіткими завданнями, спрямованими на досягнення цих цілей, та визначитися із планом дій на виконання Стратегії”, - зазначив Віталій Кіндратів, додавши про важливість формування таких концептуальних та стратегічних візій, які будуть цікаві й на міжнародному рівні.
Віталій Кіндратів
Перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак, який виступив модератором сесії, подякував команді Міністерства економіки України за конструктивну співпрацю і надійну підтримку ІР офісу. “Єдина візія, місія і докладені спільні зусилля мають продемонструвати найкращі результати для розвитку сфери інтелектуальної власності на благо суспільства”, - переконаний він.
Богдан Падучак
Концептуальний підхід
Про передумови розробки Національної стратегії та методологічні засади розповіла Олена Орлюк, очільниця ІР офісу. Зокрема, проєкт Нацстратегії ґрунтується на методології ВОІВ з розробки національних стратегій у сфері інтелектуальної власності.
“На сьогодні Міністерством економіки України та ІР офісом сформовано Координаційну раду з розробки проєкту Стратегії, ВОІВ залучено міжнародних експертів, ІР офісом сформовано групу національних експертів, а також підготовлені діагностичні звіти за відповідними напрямами”, - зазначила Олена Орлюк.
Олена Орлюк
Національна стратегія складатиметься з таких блоків:
1. Україна – Інтелектуальна власність – Європейський Союз;
2. Розвиток міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності;
3. ІР спільнота;
4. Формування культури та поваги до інтелектуальної власності;
5. Захист прав інтелектуальної власності;
6. Інноваційна екосистема та ІР економіка.
За словами очільниці ІР офісу, незабаром стартує низка секторальних зустрічей для більш предметного обговорення окремих блоків проєкту Стратегії.
Детальніше з концепцією проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року можна ознайомитись за посиланням нижче.
Промислова власність
Окреслюючи питання правової охорони об’єктів промислової власності, зокрема винаходів та корисних моделей, Олександр Дорошенко, експерт ВОІВ, директор НДІ ІВ НАПрН України, зазначив, що завданням документу, концепція проєкту якого сьогодні презентується, є не просто визначитися із стратегією розвитку ІР офісу, а зі стратегією розвитку національної політики сфери інтелектуальної власності. Саме на це орієнтувалися експерти ВОІВ, які готували діагностичні звіти за кожним із напрямів. Експерти аналізували ситуацію з усіх боків: починаючи з негативного впливу війни росії проти України, демографічну та економічну ситуацію, гендерний аспект.
Олександр Дорошенко
За словами Олександра Дорошенка, в межах імплементації до національного законодавства планується запровадження правового інституту обов’язкового перехресного ліцензування, також досліджуватиметься питання про переваги приєднання України до Європейської патентної конвенції, участі в єдиній (унітарній) патентній системі, приєднання до Угоди про Єдиний патентний суд.
На торговельних марках, географічних зазначеннях та комерційній таємниці зупинився радник директора ІР офісу Микола Потоцький.
“На шляху до набуття Україною повноправного членства в ЄС на нас чекає розмежування у правовому полі абсолютних та відносних підстав для відмови в наданні правової охорони ТМ. Також маємо реалізувати низку концепцій: «недобросовісних дій заявника», «незареєстрованих ТМ, та інших позначень, що використовуються в торгівлі», перехід на явочну систему реєстрацій ТМ, «невикористання ТМ» як інструменту захисту у справах щодо заперечення проти реєстрації або визнання ТМ недійсною”, - окреслив деякі положення концепції проєкту Стратегії Микола Потоцький.
Микола Потоцький
Один із серйозних викликів, за словами спікера, пов’язаний із співіснування “старших” ТМ які зареєстровані в Україні з ТМ, які зареєстровані в ЄС пізніше. Цей виклик потребує наукового аналізу, законодавчого визначення та аналізу досвіду інших країн.
Авторське право
Подальша гармонізація національного законодавства в сфері авторського права і суміжних прав з правом ЄС є одним із стратегічних завдань проєкту Стратегії. На цьому наголосила експертка ВОІВ, завідувач відділу авторського права та суміжних прав НДІ ІВ НАПрН України, д.ю.н. Анна Штефан.
“Уперше пропонується вивести на стратегічний напрям подальшу систематизацію національного законодавства, адже в ЄС застосовується абсолютно інший підхід до регулювання. Там правовідносини в сфері авторського права і суміжних прав регулює один нормативно-правовий акт. В Україні, на жаль, ситуація інша: окрім Закону України “Про авторське право і суміжні права” правовідносини у цій сфері регулюються Цивільним кодексом України, а також декількома іншими законами”, - зазначила Анна Штефан.
Анна Штефан
Стратегічними підходами до удосконалення сфери авторського права і суміжних прав також поділилася Любов Майданик, заступниця директора ІР офісу.
Любов Майданик
За словами спікерки, в Україні має бути запроваджена низка нових інститутів, серед іншого йдеться про прес-публікації як об’єкта суміжних прав, охорони творів, які вибули з комерційного обороту. Також мають бути удосконалені: механізм внесення змін до договору про розпоряджання майновими авторськими і суміжними правами щодо винагороди, а також окремі винятки і обмеження щодо використання у цифровому середовищі. Окрім того серед стратегічних цілей - удосконалення здійснення колективного управління майновими авторськими та суміжними правами.
Експертна підтримка
Екcперт проєкту TIPSTER, керівник компоненту «Інтелектуальна власність», Антон Капітоненко зазначив про те, що в межах спільної роботи експерти проєкту TIPSTER зосередилися на таких основних групах питань як охорона та захист прав інтелектуальної власності, право інтелектуальної власності в галузі фармації, у сфері оборони, а також аналізі викликів для малого та середнього підприємництва. Напрацювання відповідних робочих груп передані Мінекономіки.
Антон Капітоненко
Спікер акцентував на важливості залучення до діалогу міжнародних і національних експертів для того, щоб зібрати максимально неупереджені і комплексні пропозиції до розробки проєкту Національної стратегії та закликав професійну спільноту долучатися до цього процесу.
Підбиваючи підсумки обговорення Олена Орлюк зазначила про те, що усі напрацювання робочих груп будуть ретельно опрацьовуватися та включатися до Стратегії. “Нам важливо розробити документ, який працюватиме на розвиток ІР сфери. Ми намагаємося скористатися максимально широкою експертною підтримкою, щоб відобразити в стратегії від глобальної візії до точкових позицій, які відповідатимуть на виклики ІР сфери”, - резюмувала очільниця ІР офісу.
“Україна заслуговує мати такий документ як Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності”, - наголосив начальник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Андрій Анісімов. Він переконаний, що сфера інтелектуальної власності має бути у пріоритеті держави, і від того наскільки швидко стратегічний документ буде затверджений, настільки швидко буде отриманий подальший дороговказ не лише для внутрішнього ринку, а й для іноземних інвесторів та наших міжнародних партнерів.
Що змогла зробити економіка України попри повномасштабну війну і які можливості відкриє розвиток у нашій державі інноваційної екосистеми? Яка роль нематеріальних активів у ВВП та частка інтелектуальної власності у бізнесі? Які інструменти пропонує ІР офіс для інноваторів і які сервіси потрібні бізнесу?
Україна докладає зусиль для розбудови інноваційної екосистеми, яка стане потужним драйвером економіки. На сьогодні Мінекономіки збирає інструменти, які допомагають бізнесу, інноваторам, підприємствам розширити виробництво, започаткувати власну справу, перевести інноваційну ідею в реальний сектор економіки. На цьому наголосив Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України:
“Я памʼятаю, як ІР&Innovations Hub створювався півроку тому, і от ми вже на презентації результатів роботи й інструментів. Пропоную доєднати інструменти ІР&I хабу до програми “Зроблено в Україні”, щоб її посилити.
Наразі відкриваються відповідні центри цієї програми. Їх вже є 6, там підприємці отримують повний спектр послуг. Пропоную розмістити в цих центрах матеріали щодо діяльності ІР офісу, щоб люди в регіонах мали інформацію”.
Віталій Кіндратів
Також заступник Міністра економіки повідомив, що на цей рік державою забюджетовано масштабну програму індустріальних парків, які розміщують в собі виробництва, зокрема й інноваційні. Й ІР офісу слід співпрацювати з ними.
Як інноваційна екосистема допомагає розвивати економіку держави і долати глобальні виклики, розповів Ендрю Чайковський, директор Відділу підтримки технологій та інновацій ВОІВ (WIPO):
“Країни, які інвестують у зміцнення своїх інноваційних екосистем, сприяють використанню інтелектуальної власності та підтримують винахідницькі та технологічні підприємства, мають більше шансів на процвітання в непевні часи. Центри підтримки технологій та інновацій (TISC) відіграють важливу роль у цих інноваційних екосистемах, надаючи доступ до величезного масиву інформації та знань, що містяться у світовій патентній системі, та підтримуючи їх ефективне використання.
У всьому світі TISCs продовжують розвиватися і пропонують дедалі ширший спектр послуг: від патентного пошуку - до трансферу технологій. Ці послуги охоплюють весь інноваційний цикл: від натхнення та ідеї - до створення продукту та його комерціалізації й використання”.
Ендрю Чайковський
Про потреби бізнесу під час повномасштабної війни і на шляху вступу України до ЄС розповів Валерій Король, віцепрезидент Торгово-промислової палати України:
“Дуже часто малий чи середній бізнес спершу випускають продукт чи послугу, а вже потім займаються їх захистом. Але цим може зайнятись хтось інший.
Нам потрібно будувати нову економіку на нових моделях, а там інтелектуальна власність та її захист — пріоритет. Якщо ми хочемо інноваційну технологічну економіку, до цього треба бути готовими. Сподіваюсь, ми разом будемо грамотно входити на європейський ринок”.
Валерій Король
Навіть в умовах повномасштабної війни ми бачимо дані, які свідчать про зростання показників національної економіки. І зараз вкрай важливо додати сервіси, які допомагатимуть бізнесам розвиватися. Українці здатні створити інноваційну та креативну економіку, їм просто треба дати відповідні інструменти. ІР&Innovations Hub — один із таких інструментів, — наголосила очільниця ІР офісу Олена Орлюк, додавши:
“До 40% ВВП Європейського Союзу продукують галузі, які засновані на інтелектуальній власності. Нам потрібно привчати український бізнес та суспільство в цілому ідентифікувати, реєструвати та захищати IP. Адже це збільшення перспектив розвитку, зростання вартості бізнесів та їх інвестиційної привабливості, вихід захищеними на європейські ринки”.
Олена Орлюк
Командою Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій створено інтерактивні дашборди (мапи та інфографіка) щодо інноваційної екосистеми, сектору інтелектуальної власності, зареєстрованих технологій, рейтингування регіонів тощо. Інформація подається у регіональному розрізі станом на 20 березня 2024 року. Мапи розміщено на вебсайті IP офісу у розділі "Сервіси".
Топ-проєкти та успішні кейси IP&I хабу
Про основні здобутки піврічної діяльності, найближчі плани, успішні кейси, розвиток регіональних інноваційних хабів та довгострокові перспективи йшлося під час презентації “Можливості National IP&Innovations Hub для інноваційного розвитку України”.
Зокрема Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу, розповіла про сервіси та послуги для науки та бізнесу, які пропонує National IP&Innovations Hub. А також наголосила на тому, що, попри війну, Україна має й здобутки в IP галузі, чим дивує весь світ.
Ольга Кронда
Дар’я Чайка, начальниця департаменту з економічних питань інноваційного розвитку ІР офісу, розповіла про специфіку роботи IP&I хабу, який працює для всіх галузей, різних стейкхолдерів та цільових аудиторій.
Дар’я Чайка
National IP&Innovations Hub відкритий до партнерства. Адже його мета - поєднати ідеї інноваторів з грошима інвесторів, донорів та підприємств - для розвитку України.
Детальніше про роботу та кейси IP&I хабу - в презентації:
Відеотрансляцію заходу дивіться на ютуб-каналі IP офісу:
TISC Impact: досвід, виклики та перспективи
Стратегічний вектор розвитку TISC, його візії та реалізацію презентувала Анастасія Ярмолюк, начальниця відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій ІР офісу:
“Попри повномасштабну війну, українська мережа TISC показує значні результати, які вже відзначені WIPO. Проведено 72 просвітницькі заходи, відкрито 36 регіональних центрів TISC, з якими ІР офіс у постійній підтримці, розроблено 21 інформаційно-аналітичний продукт”.
Анастасія Ярмолюк
Про свій досвід діяльності TISC і пропозиції для покращення також розповіли:
Богдан Аврамчук, заступник директора з науково-експертної діяльності УкрІНТЕІ, представник мережі TISC,
Олена Василенко, м.н.с. лабораторії інновацій та трансферу технологій Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, представниця мережі TISC,
Наталія Передерій, завідувач патентно-ліцензійного відділу «Дніпровської політехніки», представниця мережі TISC.
Lab2Market UA: акселерація для науковців
Lab2Market UA — це програма, яка започаткована IP&I хабом і діє з 2023 року. Про її особливості розповіла Марина Зенова, начальниця відділу розвитку інноваційної екосистеми ІР офісу:
“Lab2Market UA — це своєрідна акселерація для науковців. Однак усі акселераційні та інкубаційні програми, які існують на сьогодні, в тому числі і в університетах, зазвичай спрямовані на створення студентських стартапів, яким набагато легше вийти на ринок. Особливостями нашої програми є те, що вона спрямована на розробки, які є результатами наукових досліджень. У цих розробках інтелектуальна власність повністю або частково належить університетам.
Одне із ключових завдань нашого проєкту — навчити науковців та менеджерів з трансферу технологій працювати з такими розробками, виводити їх на ринок”.
Марина Зенова
Своїм досвідом участі у програмі Lab2Market UA та успішними кейсами поділились:
Станіслав Барташевський, доцент кафедри Транспортних систем та енергомеханічних комплексів НТУ «Дніпровська політехніка», CEO проєкту H2ydroGen,
Іван Новосьолов, керівник освітніх програм ННЦ “Інноваційного хабу Житомирської політехніки”, CMO at MechLab 3D,
Тетяна Булана, доцентка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії НТУ “Дніпровська політехніка”.
Відбулася друга сесія Форуму “Від моніторингу до захисту: інструменти права інтелектуальної власності”.
У межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP Week 2024) пройшла сесія “Захисна ІР тріада: суди, адміністративний та позасудові способи захисту”. Захід став частиною Форуму, присвяченого моніторингу та захисту IP прав. Модератором виступив Юрій Романюк, начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу.
Юрій Романюк
Практика Верховного Суду
Ірина Колос, суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді, розповіла про тенденції розгляду ІР справ. Зокрема, відзначила, що переважна частина судових справ у сфері інтелектуальної власності наразі розглядається саме господарськими судами.
“Україна під час війни переживає сплеск творчості. Тож задача судів у тому числі - захищати творця, власника та об’єкти інтелектуальної власності. На сьогоднішній день переважна частина судових справ у IP сфері розглядається саме господарськими судами. На мій погляд, це свідчить саме про успішну комерціалізацію, про те, що інтелектуальна власність в Україні виконує свою функцію. Ми відзначаємо невелике збільшення спорів по всім категоріям у порівнянні з минулими роками, тобто ринок живий, як і має бути”.
Ірина Колос
Пані суддя відзначила успішну співпрацю України із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності в IP напрямі. Зокрема, у рамках меморандуму щодо підвищення кваліфікації суддів Верховного суду за програмами ВОІВ, вивчення досвіду колег з усього світу.
Також відмітила ефективну співпрацю з ВОІВ щодо наповнення бази WIPO Lex, де зібрані судові рішення із різних країн світу. Нині у базі вже шість рішень українського суду.
Захист прав інтелектуальної власності в умовах воєнного стану
За словами Ірини Колос, останнім часом помітно збільшується надходження спорів до господарських судів: у 2023-му було відкрито майже на 53% більше судових проваджень, ніж у 2022-му.
Як і у попередні роки, переважають справи щодо авторських та суміжних справ (56%), справ, пов’язаних з охороною прав на торговельні марки (18%), охороною прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки (14%).
Ганна Бондаренко-Легких, суддя Господарського суду міста Києва, додала інформацію про особливості роботи судів під час воєнного стану. Зокрема, акцентувала увагу на тому, що під час війни поменшало спорів із захисту авторського права. При цьому зберігається практично та ж сама кількість спорів щодо захисту прав на патенти. Найбільше ж спорів - щодо захисту прав на торговельні марки (в основному це фармринок).
Ганна Бондаренко-Легких
Також до дискусії приєдналася Людмила Запорожець, начальниця відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу, яка розповіла про практичні кейси за участю IP офісу.
Людмила Запорожець
У свою чергу Юлія Горбик, начальниця департаменту забезпечення роботи Апеляційної палати ІР офісу, - розказала про те, як IP офіс готується до відновлення роботи Апеляційної палати.
Юлія Горбик
Повну трансляцію Форуму дивіться на ютуб-каналі IP офісу:
Перспективи альтернативних та позасудових способів захисту
Окрім судової практики під час сесії говорили також про альтернативні та позасудові способи захисту. Зокрема, із презентацією виступила Наталія Ковалко, бізнес-медіаторка, адвокатка, професорка КНУ ім. Тараса Шевченка, д.ю.н.:
“Україна тримає євроінтеграційний курс, тож ми маємо наслідувати найкращі європейські практики. Однією із альтернатив суду є медіація - це позасудова, добровільна, конфіденційна, структурована процедура, у ході якої сторони за допомогою нейтрального незалежного посередника (медіатора) намагаються зробити так, аби конфлікт не виникав, або ж був розв’язаний шляхом переговорів”.
Детальніше щодо процедури медіації та про роботу Центру медіації та посередництва, який вже працює при українському IP офісі, можна дізнатися за посиланням.
В IP офісі пройшов форум “Від моніторингу до захисту: інструменти права інтелектуальної власності”. Захід відбувся у День ІР захисту в межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP Week 2024).
Завдання - створити ефективні правові механізми
Зараз завдання як держави, так і ІР офісу — створити для розробників, для національних та іноземних інвесторів ефективні умови правового захисту їх розробок та технологій. На цьому наголосила очільниця ІР офісу Олена Орлюк, відкриваючи Форум:
“Наше завдання - створити такі правові умови для інвесторів, де ефективно охороняється та захищається інтелектуальна власність. Для винахідників — реєструвати свої проєкти тут, в Україні. Адже, попри все, кількість заявок збільшується: і не лише по торговельних марках та корисних моделях, а й по винаходах (національних виробників і які реєструються через національну процедуру). Це є свідченням зростання як бізнес активності, так й інноваційної активності, не дивлячись на триваючу повномасштабну війну.
Ми всі сподіваємось, що в Україні запрацює ІР суд. Бо є політичне рішення, яке підкріплене позицією міжнародних партнерів. Однак наше завдання — створити умови і показати суспільству, що можна користуватися й іншими механізмами, які існують в державі. Зокрема, апеляцією, медіацією. А також — зробити ці інструменти та механізми максимально ефективними”.
Олена Орлюк
Вже зараз в Україні є механізми, які дозволяють відстежувати порушення у сфері інтелектуальної власності, — зазначив заступник директора ІР офісу Владислав Білоцький:
“Коли ми переможемо, сюди прийдуть інвестори, бо у країни з таким людським потенціалом — велике майбутнє. І ці інвестори мають бути впевнені, що їх права, в тому числі і на інтелектуальну власність, будуть захищені.
Пишаюсь, що на базі IP офісу запрацював Центр спостереження за порушеннями прав інтелектуальної власності. В нього велике майбутнє, бо він обʼєднає правоохоронні органи, державу й тих, хто володіє правами, - і ми разом сприятимемо забезпеченню якісного, сучасного та належного захисту прав інтелектуальної власності. Ми зараз обмінюємось досвідом з іншими країнами, відбираємо найкращі практики з працюючих там, і створюватимо належні умови для інвесторів”.
Владислав Білоцький
Більше про роботу Центру спостереження розказала його очільниця Олександра Косенко, яка виступила модератором першої сесії Форуму: “Моніторинг порушень і боротьба з піратством та контрафактом”.
Олександра Косенко
Відеотрансляція Форуму - на ютуб-каналі IP офісу:
Що підробляють найбільше і як відстежувати контрафакт
Про це розповіла Ірина Германюк, старший інспектор з особливих доручень Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України:
“Основне порушення інтелектуальної власності — підробки. Це підриває авторитет України на міжнародному рівні, наносить багатомільйонні збитки правовласникам та державі через тіньовий ринок. Джерело контрафакту в Україні — виготовлення в підпільних цехах або виготовлення під виглядом власної продукції, яка однак потім фасується в упаковку відомих брендів. Поширення відбувається за готівку, яку складно проконтролювати, особливо коли мова йде про розповсюдження онлайн (маркетплейси, чат-боти, акаунти в соцмережах). Найбільш вразливі товари до підробок: алкоголь, ліки, продукти харчування, автозапчастини, агро- та побутова хімія”.
Ірина Германюк
Інтелектуальна власність та митниця
Як українська митниця може працювати для захисту IP прав під час переміщення товарів через митний кордон України, розповів Олексій Гащицький, начальник відділу ведення митного реєстру та організації заходів сприяння захисту прав інтелектуальної власності департаменту нетарифного регулювання Держмитслужби. Зокрема, зосередив увагу на можливостях митного реєстру:
“Митна служба сприяє захисту прав ІВ, маємо свій функціонал, який притаманний тільки українській митниці, з імплементацією норм відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС. Коли ми стали кандидатом на вступ — буде нове вдосконалення митного законодавства”.
Олексій Гащицький
Детальніше - в презентації:
Які заходи вживає митниця ЄС для боротьби з контрафактом і чому це важливо для України, яка прагне вступити до Європейського Союзу, говорили Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM з митних питань, та Казімірас Сарзіцкас, регіональний директор у Північно-Східній Європі та Центральній Азії Мережі по боротьбі з підробками REACT.
Фахівці наголосили: для ЄС важливо мати впевненість, що митні кордони України не будуть “відкритими воротами”, через які до Євросоюзу потраплятиме контрафакт та пов’язані з ним проблеми.
Про боротьбу з контрафактом очима правовласників
Вероніка Березанська, координатор з розвитку громадських проектів Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, підкреслила, що для боротьби з цією злочинною загрозою необхідно об'єднувати зусилля митних, правоохоронних, експертних, судових органів, правовласників та усіх зацікавлених осіб. Потрібен комплексний підхід, заснований на обміні інформацією, співпраці, партнерстві та довірі.
“Є дві загальні рекомендації правовласників, які можуть поліпшити загальну ситуацію із захистом прав інтелектуальної власності, а саме:
розроблення прозорої та компетентної методології оцінки ефективності роботи державних органів для реалізації єдиної ефективної державної політики у сфері захисту прав ІВ,
та консолідація зусиль митних та правоохоронних органів в сфері захисту IP прав шляхом визначення та синхронізації цілей і завдань їх взаємодії”.
Вероніка Березанська
Детальніше - в презентації:
Про другу сесію Форуму - “Захисна ІР тріада: суди, адміністративний та позасудові способи захисту” - читайте на сайті найближчим часом.
ІР офіс готовий розробити з видавцями та профільними організаціями механізми для протидії порушенням прав інтелектуальної власності у книговидавництві. Пропозиції від видавців, маркетплейсів, юристів і правоохоронців збирали під час круглого столу “Держава - видавці - маркетплейси: об’єднані в боротьбі з контрафактом та піратством у книговидавництві”.
Модераторами круглого столу виступили Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу, та Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики Українського інституту книги.
Від контрабанди - до контрафакту
Якщо раніше головною проблемою для книжкового ринку була контрабанда, то тепер це — контрафактна продукція (підробка). На цьому наголосив т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв:
“Свого часу контрабанда була великою проблемою для українського книжкового ринку, надто, коли були відкриті кордони з росією і білоруссю. З початком повномасштабного вторгнення потік контрабанди значно скоротився. Однак ми фіксуємо збільшення випуску контрафактної продукції. І рішення тут не такі прості, адже поряд із традиційними формами розповсюдження контрафактної і контрабандної продукції (продаж із рук в руки) ми стикаємось з електронною комерцією, яка так само складна. Виклики достатньо серйозні, і простих та ідеальних рішень не буде”.
Ростислав Карандєєв
Цю думку поділяє і очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль:
“Мені здається, що “піратство” як таке на нашому внутрішньому ринку вже подолане, лишився контрафакт - це новий виклик, і з ним маємо боротись. Буквально вчора отримали листа від Оксани Пахльовської, доньки Ліни Костенко, яка звертає нашу увагу на один конкретний приклад контрафактного видання творів Ліни Костенко 1989 року. Воно продається навіть в книгарнях і вже, мабуть, придбано тисячі примірників. Донька просить правоохоронців звернути увагу на це видання, і я думаю, що це було б дуже показовим випадком, якби вдалось вирішити це питання.
Інститут книги має механізм відслідковувати на маркетплейсах, чи їхні клієнти торгують легальними виданнями чи ні: це каталог “Книжки на ринку”, куди внесені всі легальні українські видання з їхніми ISBN (International Standard Book Number — міжнародний стандартний номер книги. - IP офіс)”.
Олександра Коваль (праворуч)
Відпрацювати партнерські відносини, щоб боротися з контрафактом
Книговидання і авторство справді мають проблеми із захистом інтелектуальної власності, і ця сфера потребуватиме надалі підтримки держави, — наголосила очільниця ІР офісу Олена Орлюк:
“Ми маємо створювати умови, задіюючи будь-які механізми, які допомагають нашим креативним індустріям виживати і розвиватись. Покращуючи сфери і механізми правової охорони, ми маємо говорити, що вона не буде ефективною, якщо в країні не буде ефективного захисту прав інтелектуальної власності. І сьогодні ми зібрались не знайти умовно, хто відповідає, а хто не відповідає за щось, а спробувати вибудувати діалог й відпрацювати ті партнерські відносини, ті механізми й способи, за рахунок яких ми можемо сприяти покращенню захисту IP прав у видавничій сфері”.
Певні напрацювання вже є, – запевнив начальник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Андрій Анісімов:
“Кілька тижнів тому набув чинності наказ Мінекономіки щодо сайтів, з приводу яких є занепокоєння у порушенні ІР прав. Тож до сайтів, на яких розміщено контент, зокрема книги або інші твори, які порушують авторські права, заявники можуть застосовувати такий юридичний механізм”.
Олена Орлюк, Андрій Анісімов
Дискусії круглого столу у повному обсязі дивіться на ютуб-каналі IP офісу:
Проблема контрафакту у видавничій сфері. Економічний і безпековий фактори
Видавці і правоохоронці зауважують, що маркетплейси — головний канал збуту контрафактних книг. Там реалізуються 60-70% примірників. Другий — фізичний продаж на ярмарках тощо. При цьому видавці наголошують, що готові до співпраці з правоохоронцями, однак потрібні централізовані механізми, а не поодинокі рішення.
Компроміс визначено: потрібне розуміння правоохоронними органами ситуації, що такі продажі контрафактної продукції знищують не тільки книжковий ринок, а й інформаційну сферу держави, коли йдеться про продаж російських книг.
Допомогла б також ідентифікація продавців книжкової продукції на маркетплейсах, а також забезпечення бібліотек оригінальними друкованими новинками, щоб людина, яка не має можливості купувати оригінал, могла його прочитати у бібліотеці безкоштовно.
Які інструменти є у видавців для того, щоб захистити своє видання від контрафакту
Зі свого боку ІР офіс працює над розробкою гайдів для видавців щодо того, як вони можуть забезпечити захист продукції від підробок на маркетплейсах. У світовій практиці застосовують такі механізми як:
повідомлення про порушення,
реєстр брендів,
послуга серіалізації,
підрозділ по боротьбі з контрафактною продукцією тощо.
Їх деталізувала Олександра Косенко, начальниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу. Коротко про ці механізми - в міні-презентації:
Що робити, коли класичні юридичні механізми не є достатньо ефективними
Учасники дискусії акцентували на тому, що потрібно всіма силами та ресурсами вибудовувати культуру поваги до інтелектуальної власності у галузі та суспільстві в цілому, залучаючи всі можливі інформаційні та просвітницькі важелі.
Так, заступниця директора IP офісуЛюбов Майданик зазначила:
- Класичні юридичні механізми часто не є ефективними. Тому інформаційна кампанія - це перший крок для того, щоб далі рухатися у цьому напрямі. Закликаємо асоціації зібрати інформацію про економічні збитки, які несуть книговидавці, сконтактувати з нами і на основі цього почати інформаційну кампанію, щоб привертати увагу до проблеми. Це допоможе залучати всіх учасників процесу - в тому числі маркетплейси.
Ця інформкампанія має бути не лише про порушення та про те, як погано, а перш за все про те, як має стати краще. І як чудово долучатися до ініціативи непідтримки розповсюдження контрафакту.
І вже після цього наступний крок - розробка ефективного механізму, технічного рішення. Ми в IP офісі, у свою чергу, можемо долучатися до розробки правил дотримання, які ми називаємо політикою IP, для конкретних стейкхолдерів. Така політика має вироблятися спільно зі стейкхолдерами, адже лише тоді вона може бути ефективною.
Олександра Косенко, Любов Майданик
Як знайти рішення, що будуть ефективні для маркетплейсів
Учасники дискусії погодилися, що знайти вирішення проблеми можна лише спільно, не перекладаючи відповідальність на когось одного.
Директорка IP офісу Олена Орлюк у свою чергу подякувала маркетплейсам за їхню роботу, зокрема за величезний внесок в економіку України в умовах війни. І закликала до вироблення необхідних практик та механізмів:
- Це мають бути механізми, які маркетплейси можуть реалізувати технічно. Ми маємо побудувати нормальний діалог між книговидавцями та маркетплейсами, який дозволить врахувати інтереси обох бізнесів, які при цьому діятимуть у межах правового поля, - підсумувала Олена Орлюк.
Про наступні кроки антиконтрафактної коаліції “Держава - видавці - маркетплейси” команда IP офісу детально розповідатиме на своїх інформаційних ресурсах.
До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716.
Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:
Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».
З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).
З 22 по 26 квітня відбудеться IP Week 2024, організований Міністерством економіки України та IP офісом. Заходи пройдуть в онлайн- та офлайн-форматах. Запрошуємо взяти участь.
