проверка
На головну
На головну Карта сайту Зворотний звязок Архів новин

 

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
 

 

 

 

Урядова "гаряча лінія"

ІДС "Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг"


Шелест В.С.
Спеціаліст І категорії
відділу економічного регулювання промислової власності
Державного підприємства «Український інститут промислової власності»

НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ У ВІТЧИЗНЯНІЙ І МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ


Досліджено економічний зміст нематеріальних активів (НМА), як визначального фактору отримання економічних вигод та утримання конкурентних позицій у сфері інноваційної діяльності. Здійснено аналіз основних підходів до трактування нематеріальних активів і їх впливу на методологію відображення НМА в бухгалтерському обліку. Узагальнено критерії, що застосовуються у вітчизняному та зарубіжному законодавстві для визнання об’єктів обліку НМА. Висвітлено необхідність розроблення загальновизнаного трактування НМА. 


На сучасному етапі розвитку суспільства з поширенням інтеграційних процесів світової економіки та стиранням національних меж, створюються нові організації, у яких досягнення в сфері технологій виходять на перше місце. У таких умовах одним з головних інтеграційних факторів є інформація, роль якої важко переоцінити. Зокрема, фінансова інформація, відображаючи результати діяльності компанії та загалом її фінансовий стан, виступає відправною точкою для інвесторів при визначенні потенційних об’єктів фінансування. Тобто, чіткість, достовірність і повнота інформації, яку надають фінансові звіти, відіграє важливу роль, як для внутрішніх користувачів, так і для зовнішніх.

На жаль, сьогодні, як показує практика, простежується втрата довіри до результатів роботи бухгалтерів та аудиторів, як наслідок викритих маніпуляцій з фінансовою звітністю. Важливою умовою уникнення подібного ставлення виступає достовірне відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх процесів господарської діяльності організації, зокрема, операцій з об’єктами інтелектуальної власності, які в обліку визнаються нематеріальними активами та щодо яких існує багато невирішених питань.

Наявність нематеріальних активів, у якості ресурсів підприємства, сприяє збільшенню його ринкової вартості, підвищенню конкурентоздатності та загалом суттєво впливає на покращення фінансових показників економічної діяльності фірми. Поряд з тим, з огляду на тенденції розвитку світових ринків нематеріальні активи виступають в якості головного каталізатора створення вартості організації, а їх частка в структурі капіталу постійно зростає.

На сьогодні в Україні не так багато підприємств, у балансі яких нематеріальні активи переважають над матеріальними. Однак, ті конкурентні переваги, що надають ефективно використані в господарському процесі нематеріальні активи зумовлюють тенденцію зростання інноваційно-орієнтованих підприємств.

Для нематеріальних активів завжди був характерний певний ступінь неоднозначності і, як результат, вони завжди виступали джерелом гострих дискусій у колах науковців. Впродовж останніх років було розроблено різні трактування нематеріальних активів задля чіткого розуміння їх сутності, достовірної оцінки таких активів, налагодження взаємозв’язків та взаєморозуміння між користувачами фінансової інформації. З цією метою необхідно детально проаналізувати вимоги щодо визнання нематеріальних активів у стандартах бухгалтерського обліку різних країн.

Так, у вітчизняному законодавстві основоположні вимоги щодо ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів містяться в П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», відповідно до якого нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані. Нематеріальні активи відображаються в балансі, якщо існує можливість отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Поняття «нематеріальні активи» у системі нормативно-правових актів, як і в економічній літературі трактується по різному, так як визначення зафіксоване в законодавчих актах не вирішує всіх теоретичних та практичних проблем віднесення об’єктів до складу нематеріальних активів. Вчені та урядовці, стикаючись з цією проблемою, намагаються спільними зусиллями розробити достовірне тлумачення категорії «нематеріальні активи». Саме тому необхідно проаналізувати визначення, які даються в міжнародних документах.

Що стосується держав, нормативні документи яких будуть порівнюватися на предмет трактування поняття «нематеріальні активи», то це будуть в першу чергу країни Західної та Північної Європи, Австралія, Канада, Японія та США.

У проаналізованих нормативних документах зазначених країн було застосовано трактування по суті (наприклад, «для нематеріальних активів характерна відсутність фізичної субстанції» або «нематеріальні активи повинні бути ідентифікованими та відображатися в балансі в рядку «Фіксовані нематеріальні активи») в Ірландії, Англії, Австралії та США, трактування від заперечення (наприклад, «до нематеріальних активів відносяться інші активи ніж матеріальні та фінансові») в Австрії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Поряд з тим, в законодавстві більшості країн (Бельгії, Данії, Фінляндії, Греції, Італії, Люксембургу, Португалії, Іспанії, Швеції, Австралії, Японії, Норвегії та Швейцарії) взагалі відсутнє трактування поняття «нематеріальні активи».

Однак, такий поділ є досить умовним, так як на практиці, в більшості, випадків застосовується декілька підходів до трактування поняття «нематеріальні активи».

Таблиця 1. Трактування нематеріальних активів
у стандартах бухгалтерського обліку іноземних країн

 

Країни

Трактування по суті

Трактування через заперечення

Трактування відсутнє

1.

Австрія

 

х

 

2.

Бельгія

 

 

х

3.

Данія

 

 

х

4.

Фінляндія

 

 

х

5.

Франція

 

х

 

6.

Німеччина

 

х

 

7.

Греція

 

 

х

8.

Ірландія

х

 

 

9.

Італія

 

 

х

10.

Люксембург

 

 

х

11.

Нідерланди

 

х

 

12.

Португалія

 

 

х

13.

Іспанія

 

 

х

14.

Швеція

 

 

х

15.

Англія

х

 

 

16.

Австралія

 

 

х

17.

Канада

х

 

 

18.

Японія

 

 

х

19.

Норвегія

 

 

х

20.

Швейцарія

 

 

х

21.

США

х

 

 

 

Підсумок

4

4

13

 

 

Незалежно від наявності чи відсутності трактування поняття «нематеріальні активи», у проаналізованих нормативних документах зазначених країн, за виключенням Ірландії, міститься затверджений вичерпний перелік об’єктів, які визнаються нематеріальними активами.

Однак, існують випадки коли фіксується список не тих елементів, які визнаються нематеріальними активами, а тих які не визнаються такими активами.

Так, в МСБО 38 “Нематеріальні активи” зазначається, що не визнаються нематеріальними активами:

  • внутрішньо генеровані бренди;
  • заголовки;
  • назви видань;
  • переліки клієнтів;
  • інші подібні за своєю суттю об’єкти.

Тоді як, відповідно до П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, нематеріальними активами не визнаються:

  • витрати на дослідження;
  • витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
  • витрати на рекламу та просування продукції на ринку;
  • витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємств або його частини;
  • витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань та витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Витрати, які не відповідають критеріям визнання нематеріальних активів відносять на витрати того звітного періоду, в якому вони були понесені.

Виділяють різні шляхи надходження нематеріальних активів на підприємство, а саме НМА які:

  1. надійшли на підприємство ззовні;
  2. внутрішньо генеровані НМА.

Враховуючи зазначене, відрізняються і вимоги щодо визнання таких НА.

Так, придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо:

  • існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням;
  • його вартість може бути достовірно визначена.

Говорячи про критерії визнання створених нематеріальних активів, то МСБО 38 “Нематеріальні активи” висувають вимоги щодо поділу самого процесу створення такого активу на дві частини: дослідження і розробку. Під дослідженнями мається на увазі заплановані витрати на отримання нових наукових та технічних знань та ідей. Зрозуміло, що на цій стадії не можна визнавати нематеріальний актив як такий, так як підприємство не може продемонструвати вже створений нематеріальний актив, здатний приносити майбутні економічні вигоди. Саме тому витрати на дослідження списують в момент їх здійснення.

Під розробкою розуміють застосування результатів дослідження при плануванні чи створенні нових або суттєвому покращенні існуючих матеріалів, продуктів, до початку їх комерційного застосування. Якщо підприємство не може чітко відділити ці два етапи, то всі витрати відносять до здійснених на стадії дослідження. Якщо ж етап розробки виділяється, то вважається що саме він призвів до створення нематеріальних активів, при виконанні наступних умов:

  • намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
  • можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
  • інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

На практиці, у випадку самостійного створення нематеріального активу на підприємстві, ще на початковому етапі, важливо регламентувати даний процес шляхом складання календарного плану та технічного завдання на розробку.
Розглянемо міжнародну практику щодо визнання витрат на дослідження та розробку (Д&Р) в якості нематеріальних активів.

Таблиця 2. Критерії визнання нематеріальних активів у стандартах
бухгалтерського обліку іноземних країн

Країни

Придбані НМА

Внутрішньо генеровані НМА

Капіталізовані

Не капіталізовані

Австрія

Д&Р

 

Д&Р

Бельгія

Д&Р

Д&Р

 

Данія

Д&Р

Д&Р

 

Фінляндія

Д&Р

Д&Р

 

Франція

Д&Р

Д&Р

 

Німеччина

Д&Р

 

Д&Р

Греція

Д&Р

Д&Р

 

Ірландія

Д&Р

Д&Р

 

Італія

Д&Р

Д&Р

 

Люксембург

Д&Р

Д&Р

 

Нідерланди

Д&Р

Д&Р

 

Іспанія

Д&Р

Д&Р

 

Швеція

Д&Р

Д&Р

 

Англія

Д&Р

 

Д&Р

Австралія

Д&Р

 

Д&Р

Канада

Д&Р

Д&Р

 

Японія

Д&Р

Д&Р

 

Норвегія

Д&Р

Д&Р

 

Швейцарія

Д&Р

Д&Р

Витрати на дослідження

США

Д&Р

 

Д&Р

Загальний підсумок

20 Д&Р

14 Д&Р

5 Д&Р


В даній таблиці проаналізовано стандарти 20 країн світу. Німеччину та Австрію не включено в цей список, так як стандарти цих країн не визнають внутрішньо створені нематеріальні активи. Також зі списку було виключено Португалію та Грецію в результаті відсутності в стандартах цих країн критеріїв визнання внутрішньо створених нематеріальних активів.

У стандартах всіх проаналізованих країн придбані нематеріальні активи однаково визнаються, що в свою чергу вказує на існування зв’язку з ринком. Саме тому питання визнання та оцінки придбаних нематеріальних активів втрачає свою актуальність.

В той час, як визнання та оцінка внутрішньо створених нематеріальних активів ставить перед науковцями ряд питань, на які досі немає однозначної відповіді.

Говорячи про загальні тенденції визнання внутрішньо створених нематеріальних активів у стандартах проаналізованих країн, то:

  • в 25% нормативних документів проаналізованих країн (5 з 20) не визнаються внутрішньо генеровані витрати на дослідження та розробку;
  • в 75% нормативних документів (15 з 20) можуть визнаватися внутрішньо генеровані витрати на дослідження та розробку, виходячи з певних обставин.

Так, відповідно до нормативних вимог Бельгії та Люксембургу, якщо оціночна вартість внутрішньо створених нематеріальних активів перевищує очікувані майбутні економічні вигоди, то такі витрати не капіталізуються. Дана умова відображає такі виняткові критерії визнання, як рівень ризику та оцінка витрат.

На сьогоднішній день, рушійні сили інноваційної діяльності, поряд із стимулюванням економічного росту, сприяють підвищенню попиту, що виникає в суспільстві в якості реакції на чергову інновацію, тобто, нові інноваційні можливості генерують в суспільстві потреби в подальших інноваціях.

Як результат, можна однозначно стверджувати, що інвестування коштів в нематеріальні активи, шляхом придбання об’єктів у інших організацій чи генерування власних та достовірне відображення таких операцій в бухгалтерському обліку, стає запорукою фінансової стабільності, підвищення конкурентоспроможності та загалом успіху підприємницької діяльності.



Статті та матеріали заходів >>  Нематеріальні активи як економічна категорія у вітчизняній і міжнародній практиці
Версія для друку Версія для друку
© Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності".
2004-2017 Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.
Finport Technologies розроблено компанією
Finport Technologies